“Вічне” питання: У Черкасах просять передати місту очисні споруди

У Черкасах знову порушили питання про передачу очисних споруд у комунальну власність міста.

Таке звернення до вищих органів влади України сьогодні ухвалили депутати Черкаської міськради у ході пленарного засідання ради.

Питання про передачу міських очисних споруд у власність міста висить у повітрі понад десять років. Це свого роду камін-спотикач у стосунках між містом і хіимічним заводом.

Проблема у тому, що очисні споруди, які приймають стоки Черкас, належать гігіанту вітчизняної хімічної промисловості ПрАТ “Азот”. Відтак місто повинно платити підприємству за очищення міських стоків. І у Черкасах склалась практика, згдно з якої керівництво хімгіганту час від часу ставить питання про підвищення платні за очистку каналізаційних вод. Послуги з водовідведення у Черкасах надає комунальне підприємство “Черкасиводоканал”, яке також надає послуги і з водопостачання. Будь-яке підвищення тарифу на очистку міських стоків, яке ініціює “Азот” дошкульно б’є по бюджету “Черкасиодоканалу”. Основним джерелом прибутків останнього є надання населенню та підприємствам Черкас послуг з водопостачання та водовідведення. Тож підвищення тарифів на очистку стоків однозначно спонукає “Черкасиводоканал” підвищувати тарифи для населення.

Звісно, зростання вартості комунальних послуг з цілком зрозумілих причин не можуть не турбувати жителів міста.

Як вихід із ситуації не раз і не двічі певні впливові особи озвучували думку про доцільність передачі КП “Черкасиводоканалу” на баланс “Азоту”. Зазвичай, поява цієї ідеї чомусь завжди йшла паралельно з думкою про доцільність передачі “Черкасиводоканалу” на баланс “Азоту”.

Ситуація, яка періодично виникає, завжди викликає паніку у міській владі, обурення колективу “Водоканалу” та напругу серед жителів Черкас.

На противагу ідеї про передачу “Азоту” єдиного водопостачального підприємства Черкас серед громадськості обласного центру виникла думка про доцільність передачі очисних споруд, які знаходяться у державній власності, у комунальну власність міста. Втілення цієї ідеї кардинально змінює диспозицію. Бо у такому випадку не “Водоканалу” доведеться платити “Азоту” за очистку міських стоків, а навпаки, “Азоту” треба буде платити місту за очищення води від своїх стоків, у яких є хімічні викиди підприємства. Схоже, що жодна зі сторін йти напоступки не збирається, серіал “Боротьба за очисні споруди” триватиме, як кажуть, до нових віників

З історії питання

До моменту спорудження хімзаводу обласний центр мав власні очисні споруди. Крапку в їх існування поставив проєкт спорудження виробничих потужностей нового хімічного заводу, який втілили у Черкасах у 80-ті роки XX століття, перетворивши місто на центр хімічної промисловості УРСР.

Часи “совка” давно канули у Лету, а питання кому мають належати очисні споруди, які збудували для очищення міських стоків та стоків з заводу, стали предметом запеклих дискусій, які тривають довгі роки.