Вулиця святителя Луки може з’явитись у Черкасах. Пропонують журналісти

Дати вул. Менделєєва у Черкасах ім’я хірурга-святителя Луки, життя і діяльність якого пов’язані з Черкащиною топонімічній комісії Черкаськоїх міськради запропонувала група журналістів Черкас.

Про це журналістам «City News» повідомила голови Черкаської обласної організації Національної спілки журналістів України Тетяна Калиновська.

– Ініціативу перейменувати одну з черкаських вулиць, зокрема вулицю Менделєєва на честь відомого хірурга і православного святителя Луки виявили черкаські журналісти. Протягом багатьох років вони збирали матеріали  про передування та діяльність на Черкащині святителя Луки і багато працювали над тим.ющоб увіковічнити діяльність святителя на Черкащин. Як голова обласної організації підтримала ініціативу колег, та звернулась до міського голови Черкас та депутатів Черкаської міської ради, щоб вони підтримали ідею та переіменували вулицю Менделєєва, де знаходиться найбільше лікувальних закладів у Черкасах на честь святителя Луки. Для мене постать святителя Луки близька. Я досліджую тему репресій, а він від світської влади зазнав репресій та утисків, і не зважаючи на це продовжував свою діяльність і лікував тіла та душі людей вірою  та хірургічними методами. А це дуже актуально нині, під час війни, коли багато поранених бійців і хворих громадян, адже духовна підтримка святителя, що йде від Небес, може зцілити багато людей, – пояснила свою позицію Тетяна Калиновська.

Текст звернення без купюр:

Черкаському міському голові

Анатолію БОНДАРЕНКУ

ЗВЕРНЕННЯ

Рішенням виконавчого комітету від 30 листопада 2022 року «Про погодження проектів рішень Черкаської міської ради про найменування та перейменування вулиць, провулків, узвозів, алей, скверів у м.Черкаси» було запропоновано перейменувати вулицю Менделєєва на вулицю В’ячеслава Липинського.

Вважаємо за доцільне перейменувати означену вулицю на честь святителя-хірурга Луки, видатного вченого і лікаря-практика 20 століття, який рятував бійців на фронтах Першої та Другої світових воєн, за підручниками якого досі навчаються студенти-медики і практикуючі лікарі. Власним прикладом він довів єдність науки і релігії. За свої православні переконання він пережив 11 років сталінських тюрем, катувань, заслань на далеку північ, однак його заслуги в медицині були настільки вагомими, що йому, політичному в’язневі (!) присудили сталінську премію – найвищу державну нагороду того часу. Ім’я святителя-хірурга Луки та його родини також пов’язано і з нашим містом Черкаси.

З цього приводу ми писали клопотання на ім’я Черкаського міського голови Анатолія Бондаренка (лист Черкаської обласної організації Національної спілки журналістів України від 08.08.2022 за №11451-01-14  та лист колективу КНП «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка ЧОР» від 08.09.2022 за №13384-01-14).

Ми отримали листи за підписом Першого заступника міського голови – Голови топонімічної комісії Сергія Тищенка про те, що топонімічною комісією прийнято рішення про перейменування вулиці Менделєєва на вулицю В’ячеслава Липинського.

Однак звертаємося ще раз до Черкаського міського голови та до Голови топонімічної комісії, до депутатів Черкаської міської ради врахувати нашу пропозицію і перейменувати вулицю Менделєєва саме на вулицю святителя-хірурга Луки.

Безумовно, В’ячеслав Липинський як історик та громадсько-політичний діяч України часів УНР – значима постать в нашій історії, ім’я якого має бути належним чином поціноване. Разом із тим, ім’ям В’ячеслава Липинського можна назвати іншу вулицю в нашому місті без географічної прив’язки, тим більше, що, за інформацією департаменту житлово-комунального комплексу, в Черкасах з’являються нові вулиці, які взагалі поки що не мають назви.

А на вулиці Менделєєва знаходяться найбільші лікувальні заклади області, тисячі людей щодня їдуть до провідних медиків, які тут працюють. А тепер тут лікують і захисників України, які були поранені на передовій. І медичним працівникам, пацієнтам та й усім нам у цей нелегкий час потрібен духовний захист, приклад віри й мужності, патріотизму й людяності – і всі ці чесноти мав за життя святитель-хірург чудотворець Лука, який врятував від смерті й каліцтва сотні тисяч людей, в тому числі – поранених на фронтах Першої та Другої світової війни.

Крім того, в такий спосіб ми вшануємо і братню республіку Польщу, яка  потужно допомагає нам нині. Адже святий Лука мав польський родовід (його тато – Валентин Феліксович Войно-Ясенецький був поляком). А медичні заслуги святого Луки першими визнали саме поляки – вчена рада Варшавського університету присудила святителю-хірургу премію за кращий твір, котрий прокладає нові шляхи в медицині.

Сподіваємося, шановний Анатоліє Васильовичу, на Вашу підтримку у вирішенні даного питання.

Ксерокопії вказаних листів додаються.

З повагою

Голова Черкаської обласної організації спілки журналістів  Тетяна КАЛИНОВСЬКА

Довідка:

Архієпископ Лука Войно-Ясенецький (мирське ім’я: Валентин Феліксович Войно-Ясенецький.

Роки життя 27 квітня 1877 (Керч) – 11 червня 1961, (Сімферополь).

Хірург, доктор медицини, архієпископ. До 1917 року медик у земських лікарнях Росії, пізніше — головний лікарТашкентської міської лікарні[, професор Середньоазійського державного університету.

31 травня 1923 року, в екстремальний умовах, з іменем Луки прийняв чернечий постриг. Багато разів ув’язнювався органами НКВС СРСР та відбував адміністративні заслання.

Автор 55 наукових праць з хірургії, фізіології та анатомії, 12 томів проповідей. Найвідомішою є його книга «Нариси гнійної хірургії», що витримала чотири видання (1934, 1946, 1956, 2006).

Під час радянсько-німецької війни лікував поранених солдат і офіцерів РККА, часто робив успішні операції після неуспішних попередньо проведених колегами у інших шпиталях.