Перші українські гроші розробив батько черкаського художника Данила Нарбута

Дизайн першої банкноти української національної валюти номіналом 100 карбованців часів Української Народної Республіки (1918 рік) за розпорядженням Михайла Грушевського, розробив відомий черкаський художник Георгій Нарбут.  

Сьогодні виповнилось 105 років від дня появи першої купюри української національної валюти.

5 січня 1918 року у грошовому обігу Українській Народній Республіці з’явилися купюра «100 карбованців». Це перша в історії України банкнота української національної валюти. Заявлений на купюрі номінал 1 крб. рівнявся 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 грам золота).

Новоствореній УНР власна банківська система і національна валюта була потрібна як повітря.

Тож одразу після оголошення Третього універсалу, яким утворено Українську Народну Республіку, Центральна Рада у листопаді 1917 року ухвалила рішення про створення національної валюти. Конкурс на кращі ескізи банкнот українських грошей Михайло Грушевський оголосив ще влітку 1917 року. Участь у ньому взяла низка відомих українських художників.

Перемогу здобув проєкт видатного українського графіка, ректора Української Академії Мистецтв Георгія Нарбута – батька відомого художника Данила Нарбута який останні 33 роки провів у Черкасах, де створив багато чудових картин. Ім’я ж Георгія Нарбута тісно пов’язане з епохою відродження українського національного мистецтва. Художник оздобив аверс банкноти орнаментами у стилі українського бароко XVII–XVIII століть. Як елемент оформлення уперше на грошах з’явилося зображення характерного для найдавніших національних грошей України — златників та срібляків князя Володимира — тризуба(родового знаку князя Володимира Великого), на той час ще не затвердженого як державний герб України і це неабияк посприяло його популяризації серед населення.

Першу партія нарбутівських «соток» українці побачили у грудні 1917-го року. Ці купюри із серійним номером 185 віддрукували, у найкращій на той час у Києві типографії Василя Кульженка. Це була одна з найбільших друкарень у  колишній Російській імперії. Вона мала передові на той час обладнання і технології.

Утім, перші банкноти не мали захисних водяних знаків та гільйоширної сітки, і друкувалися на високоякісному, проте звичайному папері. Новинкою було те, що номінал на реверсі був вказаний мовами народів, які проживали в Українській Народній Республіці — українська, російська, польська та ідиш, за що інколи в народі їх називали «єврейськими грошима». Також були поширені назви «яєшня» — за те, що аверс був надрукований жовтою та жовтогарячою фарбою та «кульженки» — за прізвищем власника друкарні, де їх виготовляли.

Не обійшлось і без курйозів. Стислі терміни друку і неуважність працівників друкарні зіграли злтий жарт. Вся серія грошей виявилася з перевернутим реверсом. Тепер ці купюри – мрія нумізматів.

Та життя «кульженок» виявилось коротким. Дались взнаки неякісний друк та відсутність належного захисту на банкнотах. Адже це відкривало широкі можливості для фальшивомонетників. В обігу «яєшня» побула з кінця 1917 по 1 листопада 1918 року. Випуск купюри зупинила інтервенція більшовицької росії. Агресори вкрали кліше і матриці майже всі золоті та срібні запаси.

Новою валютою незалежної України стали гривні.

1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким і було запроваджено нову грошову одиницю — гривню. Гривня дорівнювала 1/2 карбованця і поділялася на 100 шагів.

Протягом 1917–1919 років були надруковані банкноти номіналом у 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців.  А за період 1918–1919 років в обіг надійшли грошові знаки у 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.

Як писав Михайло Грушевський у 1918 році — «Іншої грошової одиниці у нас не було, крім гривні їй годиться й бути нашою монетною одиницею. Була вона одиницею за нашої старої держави — нехай буде і за нової».