До Дня соборності у Черкасах нагороджували фронтовиків

У Черкасах 103-річницю від підписання Акту Злуки УНР з ЗУНР відзначили урочистими зборами під час яких керівництво області і обласного центру вручили нагороди воїнам з Черкас.

Щороку 22 січня в Україні у пам’ять про підписання Акту Злуки Української Народної Республіки з Західноукраїнською Народною Республікою відзначають День Соборності. Цьогоріч свято зустріли не просто в умовах війни з росією, яка триває з 20 лютого 2014 року, а за часів відкритого вторгнення військ рф в Україну. Українські воїни звитяжно виборюють волю України на фронтах цієї жахливої і кривавої війни.

У залі було багато військових та волонтерів, які нині пліч-о-пліч відстоюють територіальну цілісність України.

Урочисті заходи до Дня соборності у обласному центрі відбулись під гаслом “Україна соборна. Разом до перемоги!”.

Відкрили урочистості вступним словом доктора історичних наук Валентина Лазуренка. Він розповів про той не простий шлях, яким пройшла українська нація, створюючи власну державу.

З вітальним словом перед зібранням виступили начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець, заступник голови обласної ради Михайло Мушієк та міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.

Кожний з виступаючих після виступу вручав нагороди військовим та волонтерам.

– Для кожного з нас слово «соборність» нині тотожне зі словом «єдність». Ми всі маємо відчути, що ми єдина нація, і коли ми єдині – ми непереможні. Ми обов’язково в єдності переможемо рашистську навалу. У нас немає іншого шляху, – сказав Ігор Табурець і наголосив, що сьогодні Соборність для України – це деокупація всіх територій України, захоплених ворогом, відновлення єдності із Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

В унісон з начальником Черкаської ОВА про єдність говорив і  Михайло Мушієк:

– Ще здавна говорили мудрі люди, що наша сила – в єдності. І зараз, коли триває ця неоголошена війна, ми бачимо цю єдність. Те, як захищають наші воїни нашу рідну землю, і як всі українці допомагають армії – це і є єдність. І це дає нам віру в те, що перемога буде за нами, – підкреслив він.

– Сьогодні свято Дня Соборності набуває особливого, символічного значення. Адже нині підступний ворог, росія, знову прагне розірвати Україну на шматки, брехнею та цинізмом намагається виправдати свої імперіалістичні прагнення. Проте зараз це їм не вдасться. Адже українська армія незламна, прагнення українців до свободи і незалежності – тверді та непохитні, і на нашому боці – весь світ! Історія поразок – це історія розбрату, а історія перемог – це історія єдності. Сьогодні всі ми маємо об’єднатися. Нині тисячі українців з різних куточків нашої великої держави стали пліч-о-пліч єдиною стіною, як непохитна скеля, щоб захистити незалежність та суверенітет України. Впевнений – ми обов’язково вистоїмо, адже в єдності – наша сила! Україна – соборна, вільна і незалежна держава. І залишиться такою, доки українські серця б’ються в такт»,  зазначив міський голова Черкас.

***

Морозного січневого ранку 1919 року на Софіївському майдані у Києві було надзвичайно людно. На площі і навколишніх вулицях ніде було яблуку впасти. Люди стояли на прожджій частині і на тротуарах. Виглядали з вікон будинків, які оточували майдан. Найбільш відчайдушні окупували всі дерева, розсівшись горобцями на вітах.

Окрім киян на майдан прибули жителі різних регіонів та міст України як із Надніпрянщини та і Наддністрянщини.

Усіх привів сюди один єдиний інтерес – почути новий універсал Директорії про Злуку УНР і ЗУНР. Вочевидь, кожний, хто прийшов на майдан відчував, що на його очах відбудеться історична подія.

І справді, відбулось те, що ще вчора здавалось не можливим. Міцне бажання об’єднатись у боротьбі за спільну справу – творення власної держави випромінювали не просто дві українські республіки – УНР і ЗУНР, а державні утворення українців з Наддніпрянщини, північних, східних і південних регіонів України з одного боку і українців західних регіонів з іншого. Українців, які за рік до цього були розділені державним кордоном і воювали одні проти інших у складі військ держав, які воювали між собою на фронтах Першої світової війни.

Акт злуки став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення того, що не дивлячись на кордони і лінії  фронтів вони єдина нація. І ця нація прагне жити у власній, соборній державі.

На жаль тоді досягти мети не вдалось. За програш у національно-визвольних змаганнях українці заплатили страшну ціну. Україна надовго опинилась у російсько-більшовицькій окупації.  

Революційний і національний підйом втопив у крові більшовицький терор. Колективізація, репресії, три голодомори і полум’я радянсько-німецької війни забрали десятки мільйонів українців. Криваві жнива, розпочаті загарбниками тривають і досі. Зараз війна з російськими загарбниками забирає життя кращих синів і доньок України. Ворог убиває мирних людей, не щадить ні старих ні малих. Тисячі українців, і у тому числі дітей окупанти поневолили і силоміць вивезли з України.

Проте ні ракетний терор, ні криваві бої не здатні злапмати священний опір українців за волю. Ми обов’язково береможемо.

***

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (далі – УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.