162-і роковини з дня перепоховання Тараса Шевченка сьогодні відзначать у Каневі
22 травня у Каневі відзначать чергові роковини з дня перепоховання Тараса Шевченка. У цей день 162 роки тому тіло Великого Кобзаря, відповідно до його заповіту, перепоховали на Чернечій горі.
Про це з посиланням на Канівську міськраду, повідомив журналіст «City News».
Великий Кобзар помер 10 березня у Петербурзіде його і поховали. Однак друзі Шевченка та мистецька спільнота боролись за те, щоб будо виконано останню волю поета. А він хотів, щоб його поховали у Каневі на Чернечій горі, щоб хоч після смерті бути там, де хотів жити.
Прах поета пролежав у Петербурзі 58 днів. Після того, як влада надала дозвіл, домовину з прахом Великого Кобзаря перевезли до Канева де й перепоховали.
За інформацією Канівської міської ради, з нагоди роквин перепоховання запланували низку заходів.
Вчора у Каневі відбулись благодійна творча акція просто неба «Тарас. Виклик.”, виставка «Квантовий стрибок Шевченка», концертна програма за творами Тараса Шевченка та показ художнього фільму «Тарас. Повернення».
Сьогодні, 22 травня за сценарієм заходів мають відбутись:
8.30 – піша хода з нагоди 162-ї річниці від дня перепоховання праху Т. Г. Шевченка на Чернечій горі у Каневі від площі Соборної до могили Тараса Шевченка ( до 50-ти осіб).
09.30 – Покладання квітів до пам’ятника Івану Підкові.
10.00 – покладання квітів на могилу Тараса Шевченка.
Літія на могилі Т. Г. Шевченка за участю різних релігійних конфесій.
10.30-11.00 – відкриття виставки «Світ мистецтва Олександра Міловзорова» заслуженого художника України Олександра Петровича Міловзорова (музей Тараса Шевченка).
11.05-11.20 – виступ Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки (Тарасова гора).
11.20-12.20 – діалог «Світоглядні засади і гуманітарні пріоритети воюючої України» (конференц-зал музею Тараса Шевченка).
Також цього дня усі бажаючі можуть відвідати виставки у музеї народного декоративного мистецтва (вул. Героїв Небесної Сотні, 64):
«Скарби мого народу»,
«Образ і слово Кобзаря у вишивці»,
«Велетень у царстві людської культури»,
«Коріння українського роду»,
«Вічне коло».
