Засновника храму «Білого лотосу» у Черкасах ще можуть нагородити

Акт справедливості, на який у Черкасах довелось чекати понад 30 років, днями відбувся у стінах міськради Черкас – посмертно нагородили двох патріотів України. Але разом з ними ледь не опинилась особа з дещо іншого табору.

У ході чергового пленарного засідання сесії Черкаської міськради народні обранці ухвалили рішення про нагородження борців за свободу і незалежність України, яким не пощастило дожити до цієї світлої миті.

Нагородити пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» ІІІ ступеня Борушевську Віру Григорівну (посмертно) та присвоїти звання «Почесний громадянин міста Черкаси» Губарю Станіславу Івановичу (посмертно) вирішили депутати Черкаської міськради.

Заслуги обох патріотів важко переоцінити.

Юність Віри Борушевської обпалили друга світова війна, у ході якої розгорілась справедлива війна українського народу за вільну незалежну Україну. Кращі роки свого життя Віра Григорівна поклала на вівтар цієї священної боротьби.

Уродженка с. Княже, що неподалік м. Золочеве на Львівщині була зв’язковою ОУН-УПА під псевдонімом «Трава» з 1943 року. 14.09.1948 постановою особливої наради при МДБ СРСР її засудили на 10 років. Вісім років провела у таборі далекого м. Балхаш, що в Казахстані. Вийшла  на волю 1956 року. Реабілітована 1993 року на підставі ст. 1 Закону Української РСР від 17.04.1991. У неволі познайомилася з майбутнім чоловіком Василем Борушевським, який також був ув’язнений через членство в УПА. Побралися після звільнення, але в Україну повернутися їм не дозволили, тож поселилися в Рязані, і  лише через кілька років переїхали до Черкас. І надалі з нашим містом пов’язано решту їхнього життя. Чоловік працював монтажником, а вона –  різноробочою. Родина Борушевських з радістю зустріла проголошення незалежності України. Тривалий час Віра Борушевська очолювала Черкаську обласну організацію Всеукраїнського братства ОУН-УПА ім. генерала Романа Шухевича, особливу увагу приділяла патріотичному вихованню молоді міста.

У 2020 року Віру Борушевську Черкаський міськвиконком визнав борцем за незалежність України у ХХ столітті (статус визначений Верховною Радою України).
11 травня 2021 року її не стало.

Станіслав Губар (16.02.1936 – 16.08.1996) – учасник боротьби за незалежність України у ХХ столітті, доктор економічних наук, професор, колишній завідувач кафедри економіки, організації і управління виробництвом Черкаського інженерно-технологічного інституту (нині Черкаського державного технологічного університету). Він зробив вагомий особистий внесок у становлення та розвиток вищої освіти в державі, організацію освітньої та наукової діяльності університету, підготовку висококваліфікованих фахівців.

Як прозвучало у сесійній залі, професор Губар – один з небагатьох в Черкасах, який у майже повністю русифікованій вищій освіті періоду СРСР читав лекції українською мовою.

Тим часом у переліку питань порядку денного було закладено і відверто провокативну ситуацію.  

Жорсткі виступи депутатів викликав проєкт рішення щодо нагородження пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси I ступеня» засновника найбільшого у Європі храму «Білого лотоса» Володимира Скубаєва (посмертно).

Народні обранці обурювались, що між борців за свободу і демократію пропонують нагородити відомого черкащанина, чиє ім’я у бурхливі часи останніх революцій, на превеликий жаль чомусь асоціювалось з тими активістами, які захищали злочинний режим.

Варто нагадати, що боротьба за волю і демократію в Україні на початку XXI століття не обійшлась без крові.  Під час Помаранчевої революції жертв серед громадських активістів в основному вдалось уникнути (хоча потерпілі були). Але у ході Революції Гідності тільки у протистоянні зі злочинним режимом Януковича і лише на Майдані від рук досі не названих убивць загинуло 106 громадських активістів, названих «Небесною сотнею». Після перемоги революції кожному з них присвоєно звання Героя України посмертно. Є серед них і кілька черкащан, чиє життя обірвали вбивці, найняті злочинним режимом Януковича. Криваві події відбувались і у Черкасах. Згадати хоча б десятки потерпілих під час спровокованих владою штурмах Черкаської ОДА, масові побиття черкащан, влаштовані луганським «Беркутом», побиття громадських активісті на черкаській дамбі. Побиття активістів мовного майдану у Черкасах перед Революцією Гідності. «Подвиги» бійців загонів спортивних «тітушок» з «тулубюгенду» тощо.

Тож наявність неоднозначної персони Володимира Скубаєва серед претендентів на нагороду виглядала, м’яко кажучи, не логічною.

Рішення про нагородження Володимира Скубаєва тоді не ухвалили, бо воно не набрало достатньої кількості голосів.

Проте ставити у цій історії крапку, поки зарано.

9 грудня призначене нове пленарне засідання сесії Черкаської міської ради Зокрема, знову розглянуть питання про нагородження Володимира Скубаєва пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня. Більше того, проєкт рішення буде залишатись у порядку денному сесії доти, доки його не знімуть.

– На пленарному засіданні Черкаської міської ради розглядали питання про нагородження пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» ІІІ ступеня борця за незалежність України у ХХ столітті (статус визначений Верховною Радою України) Віру Борушевську (посмертно), зв’язкову ОУН-УПА, псевдонім «Трава», яка за любов до Вітчизни 8 років поневірялась у таборі в Сибіру. Також пропонувалось присвоїти звання «Почесний громадянин міста Черкаси» за патріотизм і високосвідому громадянську позицію, багаторічну послідовну боротьбу за незалежність України, черкащанину, доктору економічних наук, професору Черкаського інженерно-технологічного інституту (нині ЧДТУ) Станіславу Губарю. Був також і проєкт рішення нагородити  пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси I ступеня» засновника найбільшого у Європі храму «Білого лотоса» Володимира Скубаєва (посмертно). У житті кожної людини настає момент, коли необхідно робити вибір. Це завжди не просто, і особливо тоді, коли це стосується не тільки твого майбутнього, але й подальшої долі твоєї країни. І дуже важливо зробити правильний вибір, наскільки це не було б важко чи небезпечно, і які негативні наслідки для вказаної особи це б не несло. Світлим прикладом правильно обраної життєвої позиції для черкащан є Віра Борушевська і Станіслав Губар. Саме тому народні обранці підтримали ідею їх нагородити. І саме цього не можна сказати про  Володимира Скубаєва. І хоч він теж має певні заслуги у сенсі розвитку Черкас, але у часи боротьби за свободу і демократію в Україні на рубежі ХХ – ХХI століть черкащанин Володимир Скубаєв свідомо обирав інший бік. Бути на боці антимайдану – його воля. Однак, саме через це, вважаю, він не може бути нагородженим пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси I ступеня». Саме це не дає право цій персоні бути взірцем для юних черкащан, моральним авторитетом для наших земляків. На попередньому пленарному засіданні депутати Черкаської міської ради не підтримали проєкт рішення про відзначення Володимира Скубаєва почесною нагородою, і, вважаю за доцільне взагалі прибрати це питання з порядку денного сесії Черкаської міськради, – поділилась думкою депутат Черкаської міської ради від фракції «Європейська солідарність» Інна Бандура.