Черкащани захистили пам’ятку архітектури від знищення

Підтримати частково електронну петицію черкащан щодо заборони знищення архітектурної пам’ятки та заборони будівництва багатоповерхівки міські обранці вирішили вчора на пленарному засіданні сесії Черкаської міськради.

Мова йде про одноповерховий будинок початку ХХ століття, що розташований по вул. Байди Вишневецького 2. Громадськості він відомий як «будинок Кринського». На початку ХХ століття у ньому жив і працював відомий у Черкасах адвокат Вацлав Кринський.

Не так давно будівельна фірма ПП «Надія» викупила будівлю з метою спорудити на її місці багатоповерхівку.

Як стверджують громадські активісти, після того, як будинок став об’єктом бізнес інтересів власників фірми, він почав раптово руйнуватись. Невідомі особи повибивали там вікна, місцями провалили стіни.

Щоб захистити будинок від повної руйнації, громадські активісти зареєстрували згадану електронну петицію.

Сиитуацію у сесійній залі обговорювали дуже емоційно.

– Я черкащанка в четвертому поколінні. Вчора ми з колегами-депутатами поїхали подивитися, в якому стані «будинок Кринського». Стан цієї прекрасної, чудової старовинної будівлі – жахливий. Ще рік тому вона не була в такому стані. Я не знаю, чи це підприємство «Надія» в ньому вікна виламує… Як можна так ставитися до культурної спадщини? Є ж якісь моральні цінності! Чи є тільки гроші? Я не знаю, хто дав дозвіл віддати приватному підприємству під забудову цей будинок, а не займатися його реставрацією. Наскільки це цинічно! Зараз іде суд за судом… Питання до совісті! Не все можна судами врегулювати!.. Ми вже мали з Замковим узвозом таку ситуацію як із цим будинком… Так люди, які люблять своє місто, не роблять!, – виступивши з сесійної трибуни сказала депутат Любов Майборода.

– Об’єкти, які мають реальну історичну цінність, повинні бути збережені, реставровані, й стати окрасою міста. Більшість європейських міст мають «дитинець», місце для відпочинку в середмісті. А житлова забудова – це Південно-Західний мікрорайон, «Митниця». Ми не повинні втрачати обличчя нашого міста!, – чітко окреслив власну позицію історик, викладач і перший проректор ЧНУ ім. Б.Хмельницького, депутат Василь Мойсієнко.

На думку депутата, щоб уникати аналогічних ситуацій у майбутньому у Черкасах, депутатам слід разом із істориками та архітекторами створити історико-архітектурну комісію та розробити архітектурно-історичний план міста.

Вже не вперше у Черкасах лунають думки з приводу спотворення історичного лиця Черкас. Так історично склалось, що обласний центр надзвичайно бідний на архітектурні пам’ятки. Щоб перелічити їх вистачить пальців рук. На початку 1900-х років Черкаси, хоч і були одним із найпрогресивніших міст Київщини, але залишались порівняно невеликим провінційним містом. Саме тому тут мало будували цегляних будинків.

Утім у числі перших в Україні Черкаси оцінили переваги електричної енергії і у 1913 році ввели у експлуатацію сім кіл вуличного освітлення (розробник інженер Мізюков).

Черкаська підприємиця однією з перших в Європі намагалась запровадити у місті автобусні маршрутні пасажирські перевезення. Однак на заваді стали непідходящі для цього дороги та Перша світова війна…