Відомого черкаського археолога нагородять

Званням «Почесний громадянин Черкас» громадськість обласного центру запропонувала нагородити відомого археолога та науковця Михайла Сиволапа.

Близько місяця тому на сайті черкаської міської ради була зареєстрована відповідна електронна петиція.

А 9 грудня, під час чергового пленарного засідання сесії Черкаської міськради цю петицію підтримали 36 народних обранців.

Тепер питання про нагородження Михайла Сиволапа вивчатиме  вивчити комісія попереднього розгляду матеріалів про нагороди при виконавчому комітеті Черкаської міської ради. Очолює її секретар Черкаської міськради Юрій Тренкін.

Відповідно до процедури, після ухвалення позитивного рішення комісії, його повинен розглянути на засіданні виконкому Черкаської міської ради, а після нього – депутатська більшість.

Як поінформував сайт Черкаської міської ради, науковець Михайло Сиволап – директор археологічного музею та член топонімічної комісії, випускник  історичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка, автор великої кількості наукових публікацій. Зокрема, 678 статей до «Зводу пам’яток історії та культури Черкаської області», понад 80 наукових публікацій в Україні і за кордоном та понад 200 науково-популярних і газетних статей. Учасник понад 50 наукових конференцій в Україні та закордоном. Як соціолог провів майже півтори сотні соціологічних досліджень на території 9 областей України, АР Крим та в місті Київ.

Список досліджень Михайла Сиволапа і справді вражає:

– масове комплексне дослідження курганів обох берегів Черкащини (83 шт.) від епохи ранньої бронзи до половців, зокрема 3-х курганів-астросвятилищ ямної культури, подібних до раннього Стоунхенджу;

– розкопки могильника (IVст. н.е.) черняхівської культури у центрі м.Черкаси; багаторічне дослідження поселення ямної культури Десятини на Чигиринщині (нині виявлено ще 30 поселенських пам’яток);

– курганно-ґрунтового могильника білозерської культури (ХІІ-Х ст. до н.е.) під Черкасами; виявлення і дослідження (спільно В.М.Степанчуком) найдавніших на Черкащині мустьєрських стоянок (130-100 тис. р.т.);

– розкопки решток хати Івана Піддубного у с.Красенівці;

– дослідження грабованого скіфського царського кургану із золотими виробами (спільно з С.С.Бессоновою) поблизу с.Нетеребка;

– численні розвідки на території Черкащини та м.Черкас, завдяки яким виявлено та поставлено на державний облік понад 1,5 тис. пам’яток: курганів, могильників, стоянок, поселень, валів, печер та ін.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *