Про перспективи відновлення Палацу Даховських розповіли журналістам

Готичний палац височіє на берегах річечки Конела в селі Леськове, що на Уманщині. Нині занепалий та зачинений для відвідин туристами, раніше був маєтком знаних польських поміщиків Даховських. Про замок, його творців та перспективи відновлення будівлі розповіли журналістам Черкащини під час престуру.

У буремні роки 20 століття будівлю використовували як санаторій, госпіталь, літній табір, опісля – як складські приміщення. Замок так і лишився на балансі Міністерства оборони України, на території маєтку діє військова частина. Власне, військові й охороняють нині замок та пропускають екскурсантів тільки за спеціальними перепустками.

– Ладшафтно-архітектурний комплекс «Садиба Даховських» – це унікальна архітектурна споруда на теренах всієї центральної України, – зазначила директорка Монастирищенського краєзнавчого музею Катерина Бульба. – Почали його будувати за проектами самих Даховських у Леськах на початку 19 століття, завершили через сотню років, якраз на початку Першої світової війни. У 1918 році останній власник маєтку Тадеуш Даховський, добудувавши батьківських дім, був вимушений полишити його та емігрувати в Польщу, де й помер, проживши насичене життя. Він до останнього працював архітектором, багато навчався, проводив реставрації та будував навіть мости, хоч це й не було його профілем.

Замок будувався аж трьома поколіннями Даховських, рід яких веде свою історію ще з 14 століття. Наприкінці 18 століття вони приїхали на ці землі і тут вже жили та працювали до 20-х років 20 століття. У спадок леськівчанам залишили маєток площею понад 80 гектарів.

– У революційні 1917-1918 роки селяни спробували пограбувати маєток, але в часи гетьмана Скоропадського Тадеуш Даховський повернувся і попросив жителів села зберегти маєток, пообіцявши побудувати фарфоровий завод, хоча цьому не судилося збутися, – продовжує Катерина Бульба. – Тож фактично самі леськівчани зберегли цю будівлю. Після громадянської війни тут був будинок відпочинку для працівників Київського цукрового заводу, влітку діяв піонерський табір. У роки війни Другої світової війни німці організували тут госпіталь. Опісля тут був санаторій, госпіталь для радянських військових, до 2000 років тат були військові склади.

Нині місцеві краєзнавці б’ють на сполох, адже будівля занепадає, а відновити її – занадто дорого для громади. Аби захистити своє архітектурне надбання, створили документальний фільм, постійно порушують це питання на рівні району та області. Наразі Верховна Рада України розглядає можливість включення об’єкту до програми «Велике реставрація».

– Цей палац – грандіозна та унікальна споруда, що є частиною величезного маєтку з парком в англійському стилі, – зазначає очільник Уманської РДА Ігор Миклащук. – Цьогоріч військові, на балансі яких цей об’єкт, вже повністю розчистили парк, і ми вже можемо наочно побачити залишки минулої величі. Зараз же ведуться роботи із включення цього об’єкту до програми Президента України «Велике реставрація».

Інформація з сайту Черкаської ОДА