«Офіційний» святий Миколай Черкас розкрив професійні секрети

Сьогодні улюблене свято малечі – День святого Миколая. Святий Миколай відкриває різдвяно-новорічні свята, роздає дітям подарунки, відкриває ялинки. У цей день у всій країні трудяться сотні акторів і аматорів – втілювачів образу святого Миколая.

Про веселу і водночас надзвичайно відповідальну акторську роботу по втіленню образів святого Миколая і Діда Мороза розповів один із найвідоміших і найталановитіших акторів Черкаського обласного драматичного театру Михайло Кондратський. Він же офіційний святий Миколай Черкас, який вже багато років поспіль відкриває головну  міську ялинку.

У спілкуванні простий, товариський і люб’язний Михайло – представник шанованої, непересічної черкаської творчої родини. Батько Михайла – Леонід –  відомий у Черкасах архітектор.

За плечима актора безліч театральних вистав, втілення найрізноманітніших сценічних образів, відтворення суперечливих характерів. Однак виконання ролей Діда Мороза і особливо святого Миколая для черкаської дітвори під час різдявно-новорічних свят, Михайло Леонідович вважає надзвичайно відповідальною місією.

– Спочатку День святого Миколая відзначали не офіційно, але з плином років популярність свята зростала, йшов процес відродження давньої української традиції. І тепер в Україні його відзначають на всіх рівнях. Втілювати образ святого Миколая на дитячих ранках почав задовго до того, як День святого Миколая в Україні почали відзначати на офіційному рівні. І мені приємно усвідомлювати, що у цей процес я включився одним з перших. А до того вже мав досвід гри Діда Мороза, образ якого почав втілювати фактично з самого початку своєї акторської кар’єри.

– І скільки триває Ваша кар’єра?

– Близько 35 років за рівним стажем (усміхається).

– Дід Мороз і Святий Миколай – це добрі символи різдвяно-новорічних свят. Але чи є різниця у процесі гри ролі кожного з них?

– Так є. Дід Мороз, як я собі бачив і вибудовував його образ – це пафосний і веселий дух Зими. Він може гратись і жартувати, як, приміром гном, тільки у даному випадку гном – великий. При його втіленні можна застосовувати якісь клоунські елементи, бо він по любому не реальний, а казковий персонаж. А от святий Миколай – інший. За історією він, доки його не канонізували, був живою людиною. Він при житті робив багато добрих речей, опікувався дітьми з бідних родин, але робив це не афішуючи. Він теж грався з дітками, але його спілкування з ними несло не тільки елемент розваги, але й мало виховний процес. Пригадаймо легенду, що слухняним діткам він дарує смаколики, а непослухам – різочки.

• 

– Наскільки складно перевтілитись у образ святого Миколая?

– Грати святого Миколая – це надзвичайно відповідальна місія. Тут головне не спаплюжити образ святого клоунізмом Діда Мороза. Завжди треба відчувати ту тонку грань між Дідом Морозом і святим Миколаєм. Перший – казковий персонаж, який може бути веселим і добрим до добрих, хороших людей, і суворим до недобрих. А другий – це канонізований церквою святий. Тож, при втіленні образу святого Миколая актору необхідно пам’ятати, що він вибудовує образ святого. А для цього необхідно витримувати певний баланс між веселим і повчальним, і говорячи від імені святого Миколая ретельно зважувати кожне слово. Я звичайна людина як і всі, тобто не свята, але граючи святого Миколая я завжди пам’ятаю, що він – добрий, мудрий, щедрий, відповідальний, справедливий, але й ще святий. Тож ні в якому разі не можна дозволити собі чогось зайвого. Це важко описати словами. Просто одягаючи костюм Діда Мороза чи святого Миколая актор мусить одразу для себе виставити рамочки під той чи інший образ.

– О! У цьому місці давайте детальніше: Ви одягли костюм Діда Мороза, або святого Миколая і що далі?

– У мене є такий лабораторний хід, який я використовував на початку. Одягнувши костюм Діда Мороза я дивився дзеркало і уявляв, що то не моє відображення, а інша істота – дід Мороз. Повністю абстрагувавшись обдумував те, як він повинен поводитись, ходити, говорити тощо. Потім те, що надумав, прокручував у свідомості як мультик, і потім намагався його скопіювати. Так само із образом святого Миколая. Одягав костюм святого Миколая, дивився у дзеркало і моделював його поведінку. Правда, ще, у зв’язку з втіленням образу святого Миколая у мене є одна маленька, особиста традиція.

– Розкриєте секрет?

– Вже не один рік, перед відзначенням дня святого Миколая, роль якого щороку граю, ставлю свічку у церкві і прошу вибачення у святого Миколая за те, що буду втілювати його образ і можливо щось ненароком не так подам, не так зіграю. І, звичайно, прошу благословення.

– А Ви сам вірите у диво святого Миколая?

– Звичайно вірю.

– І навіть колись бачили це диво?

– Думаю, бачив. Одного разу, коли був на фестивалі святого Миколая у Чигирині, бачив у одній з місцевих церков ікону з ликом святого Миколая, і був вражений, наскільки обличчям схожий на лик, що зображений на іконі. Хіба це не диво? Може це добрий знак від святого, чий образ я щороку втілюю на міському святі і у резиденції святого Миколая?

– У цьому році Ви теж будете приймати діток у резиденції святого Миколая?

– Так. Я працюю у одній з трьох міських резиденцій святого Миколая.

– А чи багато у Черкасах професійних виконавців святого Миколая?

– Що значить професійних?

– Маю на увазі професійних акторів. Адже акторська гра завжди краща, ніж любительська?

– Образи діда Мороза і святого Миколая втілюють багато акторів нашого обласного драматичного театру. Але не можу погодитись з тим, що аматори грають ці ролі гірше за професійних акторів. Зовсім ні. Професійність це не здатність робити свою роботу добре, як багато хто думає, а просто спосіб заробляти гроші. Професія актора для мене це і спосіб життя, і професія, бо я цим заробляю собі на прожиття. Аматор може зіграти роль у сто разів краще, ніж професійний актор. Але він на цьому гроші не заробляє. Як тільки він почне на цьому заробляти він починає перетворюватись на професійного актора.

– Ви зустрічали таких аматорів?

– Багато разів їздив головою комісії з перегляду театрів-студій в області (цього річ це відбувалось у режимі онлайн по інтернет через карантин), то бачив багато у селах чудових самодіяльних акторів, які класно грають. Тож, якщо аматор загориться бажанням добре зіграти роль святого Миколая чи діда Мороза, то він може впоратись не гірше професійного актора.

***

Зі здобуттям державної незалежності в побут українців з центральних і східних регіонів тихо і  непомітно прийшло свято святого Миколая. І тепер  образ святого Миколая є таким же символом різдвяно-новорічних свят як і Дід Мороз – символ Нового року. У ніч на 19 грудня Святий Миколай приходить до маленьких українців з подарунками. Тож втілення образу святого Миколая стало завданням, яке мусили освоїти і професійні і самодіяльні актори.