Переселенці здатні відродити вмираючі села Черкащини

Потік біженців з охоплених війною регіонів здатний зупинити вимирання українських сіл. Сотні тисяч внутрішніх переселенців нині тимчасово проживають у тилових регіонах України. Понад стоп’ятдесят тисяч знайшли прихисток на Черкащині. Частина з них поповнює малочисельне сільське населення, вдихаючи у села нове життя.

Такий шанс побачив мешканець села Івківці Черкаської області Назар Лавриненко, який вже пропонує переселенцям безкоштовне житло у своєму селі. У свій час він купив кілька порожніх будинків, і зайнявся відродженням свого рідного, козацького села. Так постав створений його руками унікальний сільський музей – «Зерноленд».

Проте загрозу зникнення це поки не зняло. Щоб запустити процес відродження необхідна чимала кількість ініціативних людей, готових оселетись у селі і розвивати там бізнес і інфраструктуру. І пан Назар це чудово розуміє. Інакше Івківці повторять сумну долю сіл, які протягом останніх тридцяти років зникли з мапи України.

Серед таких сіл – Бучак, що за кілька кілометрів від Канева. Мальовниче українське село не врятували  навіть близькість до Канева та місце розташування. Село розкинулось поміж гір на березі Дніпра. Тепер ці краєвиди «бачать» лише напівзруйновані пустки та закинуті могили сільського кладовища.

За словами Назара, колись у Івківцях проживало близько 700 людей, а станом на тепер жителів залишилось не більше півсотні. У селі є кілька десятків порожніх, покинутих дворів з хатами та господарськими будівлями, у яких давно ніхто не живе. Деякі з них придбав Назар і готовий їх безоплатно передати бажаючим поселетись у Івківцях.

Побутові умови у тих оселях цілком прийнятні: справні печі, чистий колодязь у дворі, існує можливість заготовляти паливо на зиму. А один з будинків – колишній дитячий садок, де є мінімальний набір меблів і санвузол.

Продукти можна купувати і у Івківцях, але магазин працює лише три дні на тиждень.

За словами Назара, життя у селі – не просте і має свою специфіку. Жити тут можуть лише ті люди, які готові щодня працювати для свого блага та блага громади.

Шанс збільшити за рахунок внутрішніх переселенців населення сіл, що знаходяться на межі зникнення, побачили у багатьох населених пунктах Черкащини. Просту формулу порятунку села засвоїли жителі Софіївки Черкаського району. Автор цих рядків дізнався про те, що софійчани безкоштовно передають у власність переселенцям будинки, які отримали у спадок.

– Оформити спадщину на сьогодні не дешева процедура, жити у тій хаті ми не будемо. Маємо іншу, новішу. То ж і вирішили віддати її переселенцям, нехай вони самі хату оформлюють і ній живуть. Це добре, і для них і для нас. Вони мають житло і хата не стоятиме пусткою, – розповів він автору.

Чимало жителів східних регіонів, що приїхали на Черкащину ще у першій хвилі внутрішньої міграції, оселившись у селах на практиці показали, що здатні змінити життя сільської громади. Бо продемонстрували працелюбність і підприємливість. Щоб обжитись на новому, бодай і тимчасовому місці, вони взялись розвивати присадибне господарство. Багато хто, придбавши малу сільськогосподарську техніку, включився у господарську діяльність громад.

Дончани та луганчани, купивши мотоблоки та різні причіпні агрегати почали пропонувати у сіль стих громадах різні послуги у тому числі у сфері переробки та утилізації відходів, розчистки вулиць від снігу взимку тощо.  

Процес вимирання сіл в Україні – проблема не нова. Основна причина – слабкі темпи економічного та соціального розвитку сільських місцевостей, разюча відмінність між соціально-побутовими умовами міст і сіл. У пошуках комфортнішого життя молодь намагалась виїхати з сіл.

Тенденція, щоб була добре помітна і вже істотно дошкуляла країні ще у 80-ті роки минулого століття, на зламі тисячоліть набрала масштабів національної проблеми.

До цього призвели об’єктивні і суб’єктивні причини.

Об’єктивні:

– економічна криза спричинена відходом народного господарства від збанкрутілої «совдепівської» моделі господарювання, що базувалась на командно-адміністративних методах керівництва до прогресивної, ринкової, побудованої на принципі госпрозрахунку й доцільності, товарно-грошових відносинах, діючої  за правилом попит спонукає пропозицію.

– крах СРСР «поховав» індустрію військово-промислового комплексу, і як наслідок: зупинка підприємств ВПК, масове зростання безробіття;

– розпад СРСР зробив старі міжрегіональні економічні зв’язки і інтеграційні процеси, що були створенні більше на політичних засадах, а не на засадах економічної доцільності, не життєздатними, як наслідок зупинка підприємств зростання безробіття;

Суб’єктивні:

– вкрай неефективне, а то й бездарне керівництво старої радянської номенклатури як народним господарством, так і державою уцілому;

– частина номенклатури ностальгувала за радянскими часами, тому не підтримувала ідеї про національну незалежність держави, серед якої існувала (існує?) група з відверто антиукраїнськими та антидержавними настроями.

– постійне зростання корупції у всіх гілках влади, на всіх її рівнях та галузях, що створило загрозу національній безпеці України як держави. Про це на прикладі рівня корпупціїх у судовій системі України на початку 2000-х років відкрито заявляв тодішній голова Верховної ради Володимир Литвин.

Завдяки політикам та державним діячам такого штибу росія продовжила у тій чи іншій мірі впливати на внутрішню та зовнішню політику вже незалежної України, утримуючи її у зоні свого впливу. 

На фоні затяжної економічної і політичної кризи, молодь, через відсутність перспективи щодо роботи, а відтак загального і особистого розвитку, воліє покинути село, у пошуках кращої долі у місті чи деінде. Відтак ммертність серед сільського населення протягом останніх тридцяти років вперто обганяє народжуваність, бо літні люди вмирають, а молодь виїздить з сіл, шукаючи кращого життя.

З початком відкритого вторгнення рашистської армії в Україну з охоплених війною регіонів почався потужний відтік біженців у інші  «мирні» області країни. Цей процес здатний принести і позитивні моменти. Наприклад, потоки внтрішніх переселенців можуть дати новий шанс селам, які опинились на межі існування.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *