Черкащанам розкажуть про археологічну діяльність Тараса Шевченка

На цікаву і дуже пізнавальну прогулянку-розвідку по Черкасах у ході якої учасникам відкриють маловідому сторінку життя Великого Кобзаря, а саме, його діяльність як археолога.

Про це на своїй офіційній сторінці повідомив обласний краєзнавчий музей.

Прогулянка-розвідка відбудеться 9 березня о 13.00, у 210-й День народження Великого Кобзаря. Її підготувала зав. сектору археології Лариса Сиволап.

У ході археологічної прогулянки-розвідки черкащани дізнаються про археологічні сенсації Черкас, а також про те, чому Тарас Шевченко є не лише колегою для поетів та художників, але й для археологів.

Виявляється він брав участь у розкопках групи курганів на Фастівщині, у тому числі й знаменитої Переп’ятихи у 1845-46-му роках, якими керував професор Київського університету Микола Іванішев. Він і запросив Тараса Шевченка попрацювати у складі археологічної експедиції у якості художника-замальовщика. Серед сенсаційних підкурганних знахідок трапилися тоді золоті зображення грифонів, які до сьогодні є окрасою скіфської колекції Музею історичних коштовностей України.

Романтично-азартна атмосфера експедиції, у яку поринув Тарас Шевченко, частково відображена у малюнку-«селфі» 1845 р. з власноручним підписом автора «У липні-серпні на могилі Переп’ят». Обриси прадавнього кургану промальовані скрупульозно, а себе автор зобразив лише кількома динамічними лініями, та й цього достатньо, щоб зрозуміти, що він у гарному настрої відпочиває після обіду обабіч кургану. Художник зупинив і відобразив одну з останніх благополучних миттєвостей своєї молодості, коли він ще міг замріяно дивитися у небо і вірити у щасливе майбуття.

У Черкасах Шевченко у 1845-му році намалював «Капличку», і це дуже важливо для нашого міста, бо художник увіковічнив таким чином старовинну архітектурну пам’ятку, яка на сьогодні втрачена. Обриси симпатичного мініатюрного храму збереглися тільки на малюнку Тараса Григоровича.