“Найстрашніші моменти в житті – загибель побратимів”, – тероборонівець Сергій Коваль

Про головного сержанта одного із взводів 159 окремого батальйону 118-ї бригади ТРО сержант Сергія Коваля із позивним «ЛЮТИЙ» розповіли на сторінці 118-бригади у фейсбуці.
До війни був депутатом районної ради, також був обраний головою сільської ради села Товмач, Шполянського району на Черкащині. Працював до 2021 року.
Пройшов два Майдани, був активним учасником подій Революції Гідності, брав участь в боях на Грушевського та на Інститутській. Після цього воював в складі батальйону їм. Кульчинського. Одружений, має чотирьох дітей та троє онуків.
«Лютий» є одним з засновників фестивалю «Товмацький курінь».
-Чому саме до тероборони, а не якийсь інший підрозділ ЗСУ?
-Я дуже хотів потрапити до свого підрозділу, в якому воював раніше, але склались різні обставини так, що 25 лютого ми обрали найближчу військову частину і це став 159 батальйон ТРО. На той момент я вже знав, що війна «не з агорами», тому їхав вже у повній амуніції.
-Що найбільше запамʼяталось за час служби в батальйоні ТРО?
-Памʼятати буду завжди майже кожний день, але найбільше врізались в памʼять загибель побратимів. Найстрашніші моменти в житті. З хорошого, це звісно повернення додому і зустріч з сімʼєю. Дуже сумую за ними…
-Про що мрієш після перемоги?
– Головне, це звісно закінчити цю війну, а далі… далі хочу займатись тим чим і займався. Волонтерство, займатись розвитком Холодного Яру, далі проводити фестиваль та працювати на своїй землі. Обробляти її, доглядати та вирощувати врожаї. Ще в нас є маленький бізнес в селі, магазинчик. Ним теж треба займатись бо дружина вже втомилась, треба допомога.