Лохиновий сад заклав черкаський агробізнесмен

Вирощування лохини як вид бізнесу щороку здобуває більшу популярність в Україні і на Черкащині. Не дивлячись на доволі не просту агротехніку та необхідність створення специфічних умов, лохина, волею ентузіастів, продовжує колонізацію орних земель Черкащини, займаючи площі, на яких ще вчора сіяли кукурудзу, ячмінь, інші зернові культури.

Як з’ясували журналісти «City News» до кола ентузіастів лохинового бізнесу не так давно увійшов представник відомої на Черкащині родини аграріїв – Олександр Шварцман.

Галузь сільського господарства та успішне ведення агробізнесу для родини Шварцманів – це вже багато років є сімейною справою.
Олександр живе у Черкасах, але вирощує зернові на ланах, що у Золотоніському районі.
Про лохину, як перспективну культуру у садівництві він знав досить давно. Бочив лохинові сади і на Черкащині і у західних областях України, де про вигоди лохинового бізнесу дізнались раніше, ніж у центральних регіонах країни.
І хоч лохиновий бізнес, поряд з “плюсами” має і певні ризики, але свій вибір на його користь Олександр Шварцман все ж зробив. Головний козир якого – стабільно висока ціна на ягоди лохини.

Та щоб отримати такий фантастичний прибуток, треба дуже постаратись. Багато працювати доведеться і фізично і розумово. Лохиновий бізнес потребує наукового підходу і жорсткого дотримання технології.

Лохина достить примхлива рослина. Вона потребує істотної і ретельної підготовки грунту, у тому числі з чіткою вимогою жорстко витримувати визначені межі кислотності грунту, з враухванням його хімічних і геологічних особливостей.

Аксіома проста. Не дотримався технології – втратив майбутній урожай, або й ще гірше – посадковий матеріал. А він теж духе не дешевий.
Знайомий фермер автора цих рядків, тільки на закупівлю саджанців лохини для саду порівняно невеликої площі, витратив кругленьку суму в “у.є.”. А перший промисловий урожай сад дасть аж через 5 – 7 років, звісно, якщо садженці приживуться і добре розвиватимуться на новому місці.
Серед таких ризикових хлопців і агропідприємець Олександр Шварцман.
Щоправда зважився він на цей крок лише тоді, коли йому пощастило виграти грант урядової грантової програми з розвитку садівництва.