Губернатор Черкащини обіцяє – канівчани радіють

Голова Черкаської ОДА ощасливив ініціативну групу канівчанок, які приїздили на зустріч з ним з проханням включити у «Велике будівництво» капітальний ремонт ділянки автошляху H 02, пообіцявши виконати те, що просять.

Днями з головою ЧОДА Олександром Скічком зустрічалась ініціативна група жителів Канева (в основному жінки), які від імені співгородян  попросили включити у «Велике будівництво» капітальний ремонт ділянки автошляху H 02. Серйозність проблеми вмотивовувала петиція, підписана майже 1 тисячою шістсотма городянами, яку й «притаранила» губернатору команда активних канівчанок.

«Звернутись до найвищих державних інституцій нас, жителів Канева змусила проблема, яка має багаторічну історію. У 1972 році став функціонувати переїзд через Дніпро по греблі Канівської ГЕС… Відтоді вулиці міста стали магістралями для автотранспорту, поскільки переїзд у Каневі єдиний на відстані від Києва до Черкас (для тих, хто долає цей шлях правим берегом ріки, – ред.). …Весь транспортний потік сумується на комунальній автодорозі, що проходить вул.. Енергетиків. Постійний потік легкових та великовагових автомобілів у бік переїзду р.Дніпро, приводять до постійної руйнації дорожнього полотна від в’їзду в Канів до греблі електростанції. Вказаний відрізок дороги має низку ділянок підвищеної небезпеки… Відсутні обмежувачі швидкості безпечні тротуари, та пішохідні переходи по всій довжині вул. Енергетиків, вузьке небезпечне узбіччя… Обабіч вул.. Енергетиків розташовані будинки оргперіоду будівництва ГЕС. Від постійних вібрацій відбувається руйнування конструкцій будинків, і, як наслідок, наростає напруга в житлових квартирах», – йдеться у тексті.

Олександр Олександрович, майже як його величний тезка російський імператор Олександр III «Миротворець», жінок уважно вислухав, і щиро пообіцяв докласти всіх зусиль для включення капітального ремонту названої ділянки автодороги H 02 до президентської програми «Велике будівництво» на наступний рік.

Зворушені губернаторською увагою канівчанки на радощах пішли на каву у «Львівську майстерню шоколоду» де їх і побачив автор.

Зграйка ощасливлених активісток, яка обсіла столик трішки лівіше від місця де недавно розстріляли лідера кримінальної групи, не приховувала радості і так захоплено щебетала про губернаторську чуйність, що здавалось, буцім дорогу вже відремонтували.

От як мало, насправді треба, щоб зробити людей щасливими. Життя голови – малина: обіцяй і радуй.