Історія старого будинку Черкас, який не зберігся (фото)

Цей будинок другої половини ХІХ століття на добільшовицькій Парадній, потім Карла Маркса, а нині Остафія Дашковича, міг би й нині прикрашати історичну частину міста. Міг би, якби на початку 1980-х його не знищили, як і десятки інших “царських нужників” за висловом Івана Лутака. А у ньому у свій час розміщались міський магістрат, казарма, піхотне училище, бібліотека, пункт прокату побутових приладів та «Бюро добрих послуг»…

Розповідь краєзнавця Бориса Юхна про чергову сторінку життя старих Черкас опублікував «Дзвін».

Далі мовою оригіналу.

У Василя Страшевича вичитав, що початково то був міський магістрат. Офіційна це назва чи наче зараз “мерія” – не скажу, але що йшлося про “місця присутствія” як орган самоврядування – напевне.

Пізніше – плюс-мінус століття тому, будинок належав військовим: тут навчали червоних командирів, а у дворі – казарма. У 1930-х школа стала Черкаським піхотним училищем. В липні 1941-го його перевели до Свердловська.

По війні другий поверх віддали бібліотеці імені Маяковського, яка невдовзі стала обласною. 1960-й рік: “Людно в бібліотеці і вдень, і ввечері. Тихо шелестять в кімнатах сторінки книг, журналів, їх жадібно гортають руки читачів. 150 тисяч томів художньої, політичної, наукової літератури, багато газет і журналів, цікаві книжкові виставки, які розповідають про минуле соціалістичної Батьківщини, про її прекрасні сьогоднішні дні і про ще більше захоплююче майбутнє”. Пєсня! Насправді було тісно, темно, а влітку ще й повітря бракувало. На щастя, ще при справі бібліотекарі, які можуть розповісти. Тому 1963-го “маяковку” переселили на Ільїна (туди, де нині обласна юнацька), а наприкінці 1973 року – в новий “Палац книги” на Свердлова, між музучилищем і планетарієм. Його звели на місці спортзалу СШ №1 – ані більше, ані менше – довжелезної хати.

Вивільнені площі поділили між установами й огранізаціями, трохи просторіше стало майбутнім водіям на курсах та штатним майстрам фотографії. “Бюро послуг” на Карла Маркса,14 і сусідньому будинку за номером 16 стало базовим, адже за цими адресами пропонувалися усі можливі на той час.

Тут ремонтували годинники, заправляли авторучки, записували “звукові листи”, лагодили парасолі й сумки, виготовляли пояси й ремінці, реставрували дзеркала, приймали взуття на ремонт (а потім розвозили майстернями міськпобуткомбінату: може й зручно, але забрати взуття назад згідно означеного терміну виконання нерідко ставало проблемою). Тут… “Звичайно, не в кожній сім’ї є холодильник, пральна машина, пилосос, натирач підлоги (хтось сильно ризикував, отаке 1969-го в рекламному оголошенні стверджуючи). А як необхідні вони, ці вірні помічники господарки! Проте, щоб скористатися цими зручними речами, їх не обов’язково купувати. Доцільно брати їх напрокат. Завітайте до пунктів прокату, які розміщені по вул. Карла Маркса, 14, вул. Енгельса, 110, вул. П. Лумумби, 25 та в зоні заміського відпочинку”. Та що телевізор! На Карла Маркса, 14 в тимчасове користування можна було взяти хоч піаніно.

“Бюро добрих послуг виконує такі замовлення: прибирання квартир; догляд за дітьми і хворими; чищення килимів, штор, доріжок, м’якої мебелі, розпилювання дров (в принципі – десь аж до початку 1980-х актуальна послуга); доставка додому подарунків, квітів, ліків, квитків у театр та ін. Провадяться навчання в’язанню і машинопису, виконується переклад з іноземних мов, переклад з української мови на російську і навпаки; послуги Діда Мороза, Снігуроньки; обслужування весіль, сімейних свят, настроювання піаніно і рояля на дому. Черкаське Бюро добрих послуг може зробити це на ваше перше бажання. Адреса – вул. Карла Маркса, 14, телефон 5-44-09”.

Фотопанорама посекційно архітектора Івана Коляди. Дата не вказана, але гадаю, що це початок 1980-х. Згідно вимог – перед знесенням.