Черкаському археологічному музею подарували унікальну знахідку

Унікальну знахідку подарували днями Черкаському міському археологічному музею Середньої Наддніпрянщини. Уламок гарматного ядра козацьких часів, розколотого в момент удару в щось тверде зо три-чотири сотні років тому, приніс директору музею Михайлу Сиволапу шанувальник музею та історії міста. 

Проте відлуння боїв кількастолітньої давнини виграшно відтінюють інші надходження. Новинками експозиції стали і монети: «прапрадід» долара – голландський срібний талер 1644 року (в Україні часів Хмельницького такий талер називали «левковим», через зображення лева на ньому) та два срібні куфічні дирхеми Арабського халіфату, 762-го та 807 років чеканки. Один з цих дирхемів – халіфа Гарун ар-Рашида, відомого не лише тим, що в його часи халіфат набув найбільшого розквіту науки й мистецтва, а й тим, що саме цей халіф описується у знаменитих казках «Тисячі й однієї ночі». Ці монети вже розміщено у нумізматично-боністичній виставці мюнцкабінету музею.

До речі, після Нового року її буде оновлено, а директор музею наразі мріє, щоб до неї потрапили паперові «гроші» («рублі»), які випускав у буремному 1919 році… Святомихайлівський храм у Черкасах. Та не лише монета халіфа з «Тисячі й однієї ночі» налаштовує відвідувачів міського музею на казковий передноворічний настрій. Є шанс поринути в атмосферу давніх часів, коли наші предки «календар» від початку року і до його завершення складали, орієнтуючись на небесні світила. 

Розгортку календарного орнаменту горщика ще часів ямної культури можна бачити завдяки знахідці, зробленій Михайлом Сиволапом біля Червоної Слободи поблизу Черкас ще в 1990 році. Загадки зберігають інші знахідки археолога, зроблені ним під час розкопок кургану біля Худяків – ідеально збережений, без жодної тріщини горщик зберігає візерунок, зроблений руками мешканця околиць Черкас близько 5 тисяч років тому… Цікаво, що знайшов його Михайло Сиволап якраз у день свого 33-річчя. Наступного, 2022 року, виповниться рівно 30 років від часу цієї знахідки, яка, як сподівається пан Сиволап, допоможе залучити до подальших розкопок закордонних фахівців з сучасним обладнанням, якого немає в Україні. Каже, що має для іноземних колег ті «секретні якорці», які можуть їх заінтригувати і спонукати до спільного дослідження.

Цьогоріч зустрічі в чеській Празі для обговорення цих питань завадила епідемія ковіду й карантинні обмеження, проте є сподівання повернутися до теми вже в прийдешньому році. Всього у Черкаському міському музеї археології Середньої Наддніпрянщини, який нині займає частину будівлі кінотеатру «Україна», можна бачити більше тисячі експонатів, хоча це – лише заледве два відсотки фондової колекції, зібраної завдяки ентузіазму Михайла Сиволапа. Музей створено в березні 2016 року відповідно до рішення міської ради та розпорядження міського голови Анатолія Бондаренка.

 Наразі міська влада спрямовує максимум зусиль на переїзд міського музею до більш просторої, старовинної будівлі. Михайло Сиволап гарантує, що як тільки це буде зроблено, кожна з вітрин музею буде розгорнута в окрему експозиційну тематико-хронологічну залу – експонатів для цього зібрано вдосталь.

Про це інформують на сайті Черкаської міської ради

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.