У Черкасах московський патріархат позбавили канонічної території

На суспільні потреби передадуть землю у центрі Черкас, якою вже багато років користується церква московського патріархату – Собор Архістратига Михаїла. Йдеться про Соборний парк, який у свій час у користування тієї єпархії передала міська влада.

Як повідомили журналісти «City News», які висвітлювали пленарне засідання сесії, Черкаської міськради, що відбулась 29 вересня, міські обранці ухвалили рішення про вилучення земельної ділянки в центрі міста – Соборного парку – з оренди Черкаської єпархії УПЦ Московського патріархату.

Під час сесії міської ради депутати підтримали рішення про вилучення земельної ділянки в центрі міста – Соборного парку – з оренди Черкаської єпархії УПЦ Московського патріархату. У проєкті рішення йдеться, що земельну ділянку використають для суспільних потреб – створення міського парку, хочта територія якраз і є одним із найстаріших парків Черкас. За проголосували 26 депутатів.

Таке жорстке рішення проти московської церкви багато років поспіль очікувала  від міської влади Черкас спільнота вірян справжньої української православної церкви, яка тоді підпорядковувалась Київському Патріархату (нині ПЦУ).

Справа у тім, що отримавши в оренду Соборний парк близько двадцяти  років тому, тодішній глава єпархії московської церкви оголосив парк «канонічною територією московського патріархату». Доходило до того, що служки цієї церкви намагались не впускати до парку вірян Української православної церкви.

Мало того, приблизно у той же час лідери попів московської церкви навіть викликали суспільну напругу у багатьох регіонах області, коли всім кладовищам у регіоні самоправно надали той же статус, що й парку.

Апогеєм конфлікту, що розрісся до виникнення напруги у багатьох населених пунктах Черкащини стали нахабні напади на вірян і священиків УПЦ КП з боку московських попів і керованих ними релігійних фанатиків на кладовищах під час поминальних днів.

Ось що писала про ті тривожні події 2005 року «Україна кримінальна»:

«Сегодня Украина вновь оказалась на пороге возникновения очередной волны религиозных конфликтов. К такому тревожному выводу подталкивает ряд событий, которые имели место в некоторых провинциальных городках Черкащины в период прохождения поминальных дней. Речь идет о кулачных боях, вспыхнувших на Шполянском и Каневском городских кладбищах между священниками и прихожанами двух конкурирующих православных церквей – Московского и Киевского Патриархатов.Первая религиозная потасовка произошла 10 мая в г. Шпола. “Братья во Христе” под предводительством своих духовных лидеров – сторонники одной конфесии, вооружившись отвертками, набросились на православных из числа тех, кто поддерживал другого духовного лидера. В результате потасовки одна женщина получила легкое ранение в руку.

В Каневе “кладбищенские” баталии продолжались в течение целых трех дней. В ходе ожесточенных схваток православные христиане вырывали из рук священнослужителей записки с именами умерших, отбирали деньги – выручку от продажи свечей и подаяния верующих, гасили заженные в память о мертвых родственниках свечи. Еду, принесеную на кладбище для поминания, сбрасывали со столов и втаптывали в землю.

Тем временем в Черкассах происходили не менее тревожные события. Один из седобородых святых отцов ни с того, ни с сего вдруг объявил территорию городского парка, где находится кафедральный собор, “канонической территорией православной церкви (…) Патриархата” и, учинив скандал, изгнал из “зеленой” зоны верующих с другой православной ветви…”.

Дії «сідобородого старця» та скандальне рішення міської влади про передачу території парку в оренду московській церкві, тоді обурювало і національно-патріотичні сили міста. Адже за рік до описаних в «УК» подій попи з цього ж храму потрапили в епіцентр політичного скандалу. Їх викрили на проведенні агітації за пропутінського кандидата у президенти України Віктора Януковича. Сам жє храм московські батюшки використовували як склад агітаційних матеріалів за згаданого кандидата.

Весь цей час верхівка міської влади Черкас залишалась сліпою, щодо дій московської церкви. Не відкрила їй очі ні Революція Гідності, ані війна, яку проти України розв’язала росія, окупувавши Крим та частину Донбасу.

Не дивлячись на відверту підтримку московською церквою окупантів, забрати у московських попів один з центральних парків обласного центру, попри супротив декого з міських високопосадовців, міська влада наважилась лише тепер, на восьмий місяць відкритого вторгнення військ рф в Україну. Тобто після того, як низка міст і територіїй країни армія рф перетворила на руїни. Після того, як весь світ дізнався про «гуманізм» новітніх ординців, коли у де окупованих районах знайшли катівні і місця захоронення замордованих орками українських громадян, єдиною провиною яких була любов до України.