Чи потрібні Черкасам очисні споруди «Азота»? Депкорпус Черкаської міськради проголосував за передачу їх місту

Рішенням про передачу очисних споруд у комунальну власність Черкас, завершилась епопея щодо цієї проблеми, яка протягом багатьох місяців тривала у міській раді обласного центру.

Про це повідомив журналіст «City News».

Рішення про передачу очисних споруд у комунальну власність Черкас у ході останнього пленарного засідання Черкаської міської ради, ухвалили міські обранці. Розгляд питання тривав кільканадцять місяців.

Ідея про передачу міських очисних споруд у міську комунальну власність Черкас у лавах міського депкорпусу знайшла як прихильників так і противників.

Прихильники переконували громаду у тому, що отримавши у комунальну власність очисні споруди, місто виграє, бо не буде змушене платити хімічному заводу ПрАТ «Азот» чималі кошти за очищення міських стоків.

Противники ж наполягали на тому, що таку «махіну» як очисні споруди, зі старезним обладнанням, котра працює за старими технологіями, брати на баланс комунальної власності міста не тільки не мудро, але й небезпечно. Адже утримання їх у належному стані щорічно забиратиме величезну суму коштів із міської скарбниці.

Яка з сторін права, розібратись важко. Аргументи і тих і інших не позбавлені логіки і заслуговують на увагу.

Не варто скидати з рахунків і те, що бажання позбутись очисних споруд власники «Азота» поки не виявляли. До того ж, невідомо, яку конкретно позицію з цього приводу має Фонд держмайна. Адже поки чиновники Фонду не робили категоричних заяв щодо  недоцільності перебування очисних споруд у користуванні ПрАТ «Азот» чи, можливо, неналежному утриманні їх хімгігантом.

Під час обговорення у сесійній залі звучали думки як за так і проти.

– Передача очисних споруд місту – це історичне рішення. Це тільки початок. Кабмін буде ухвалювати остаточне рішення, але давайте проголосуємо, щоб розпочати цей процес, наполягала давня прихильниця ідеї про передачу очисних споруд місту депутатка Любов Майборода.

Противник ідеї – депутат Павло Карась категорично заявив, що ні за що не підтримає таке рішення і розповів про досвід польського міста Бидгощ– партнера Черкас.

– У них ідентична ситуація, де очищенням стоків займалося приватне підприємство. Вони ухвалили зовсім інше рішення: збудувати нові очисні споруди для очистки своїх стоків, – сказав Карась.

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко звернув увагу на можливих негативних наслідках для Черкас, які здатне принести це рішення. Адже для водоканалу не підняли тариф на водовідведення, що змусить підприємство працювати собі у збиток.

– Якщо не буде обґрунтований тариф, ми можемо стати заручником усі, тому що, на жаль, у нашій країні немає таких правил, де чітко прописані роки вперед. Плюс ще йде війна, це основний чинник. Треба бути обережними з цими ситуаціями, – сказав Анатолій Бондаренко.

Загалом, «за» передачу міських очисних споруд проголосувало 24 обранці.

Ідея про передачу Черкасам очисних споруд стара як світ. Її обговорюють вже років із тридцять. Вона як маяк-привид. Або, як джерело пульсуючого світла з надзвичайно повільною амплітудою: періодично то з’являється, то на кілька років зникає… Таке враження, що хтось з невідомою метою періодично дає імпульс обговоренню. Для чого? – Хтозна…

Є ще один аспект. Він якось «всплив» на поверхню під час чергових обговорень, які, повторюсь, з невловимою періодичністю то спалахують то знову згасають вже тривалий період часу.

Певна група фахівців якось висловила цікаву думку про технологічний бік проблеми. Вони говорили, що технологічний процес очищення стоків, який заклали в основу роботи споруд проєктанти, нібито зав’язаний на принципі такого собі симбіозу хімпідприємства і міста. Мовляв процес очистки рідких відходів життєдіяльності міста та хімічного виробництва базується на тому, що токсичні стоки хімзаводу розбавляються міськими стоками. До побудови «Азота» у Черкасах були власні очисні споруди, які на момент будівництва хімзаводу вже не справлялись з об’ємом роботи по очищенню стоків. Тому, начебто, проєктанти і вирішили, що місту і хімпідприємству потрібні єдині очисні споруди, де будуть очищати відходи хімвиробництва, розбавлені міськими стоками.

Володимир Лимаренко-Полянський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *