Прокуратура подала позов до суду про повернення у власність держави Успенського собору у Каневі
Нещодавно Смілянська окружна прокуратура, в інтересах держави, звернулася з позовною заявою до господарського суду про скасування рішення та свідоцтва про право власності, а також державної реєстрації речового права та повернення державного майна. Мова йде про Успенський собор в місті Каневі.
Про це повідомляє «Вечірній Київ» з посиланням на сторінку Черкаської обласнї прокуратури у Facebook.
Успенський собор Каневі, збудований ще у 1144 році є пам’яткою археології національного значення, збудований князем Всеволодом Ольговичем. Наразі храмом володіє Українська православна церква (МП).
«Всупереч вимогам законодавства, а також прямій забороні щодо перебування пам’ятки археології у власності будь-якої форми, крім державної, без погодження відчуження пам’ятки національного значення виконавчий комітет Канівської міської ради у 2003 році надав Українській православній церкві (МП) дозвіл на оформлення права власності на пам’ятку археології національного значення — Успенський (Георгіївський) собор, що надалі стало підставою для реєстрації права колективної власності», — зазначають у Черкаській обласній прокуратурі.
Тож, зараз Смілянська окружна прокуратура звернулася до суду з вимогами скасувати право власності УПЦ (МП) на Успенський собор, повернувши старовинну святиню у власність держави.
Успенський (Георгіївський) собор у м. Каневі Черкаської обл. Акварель архітектора О. Пшеничного, 1947 рік З фондів ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.
Нагадаємо, що Успенський собор у Каневі є найдавнішою вцілілою культовою спорудою Середнього Придніпров’я. Знаходиться на високій терасі правого берега Дніпра, поруч із похованням Тараса Шевченка на Чернечій горі.
Храм заснований у 1144 році київським князем Всеволодом Олеговичем, з часом при ньому утворився монастир, що вже у XVI столітті став важливою козацькою святинею.
У 1833 році Георгіївський собор отримав нову назву — Канівський Успенський собор.
У травні 1861 року у стінах святині впродовж трьох днів проходило прощання з Тарасом Шевченком, доки домовина з його тліном вирушила в останню путь на Чернечу гору.
