Роби добро і інформуй, – черкаська волонтерка переконує колег висвітлювати свою діяльність
Робити добрі справи це мало. Про них необхідно повідомляти. Адже у такому випаду благодійник не лише втілить хорошу ідею, але й покаже власний приклад, який цілком може надихнути на добрі справив і інших. У цьому переконана очільниця БО «БФ «Хрещатик-Сіті», керівник ТРЦ «Хрещатик-Сіті», депутат Черкаської міськради фракції політичної партії «Європейська солідарність» Інна Бандура.
Свою думки з приводу волонтерка виклала на власній сторінці у «Фейсбук».
Виклад своєї точки зору пані Інна розпочала з того, що пояснила наскільки не правильною і навіть шкідливою є думка про те, що добро треба робити тихо. Адже тиша ідеально підходить і для тих, хто чинить кривду.
– Адептам ідеї «Добро робиться тихо, все решта – піар» присвячується… Давайте почнемо з того, що не добро, а перш за все зло робиться тихо-тихесенько. От наприклад корупція це зло? Я вважаю, що зло. І корупціонери ніколи з власної волі публічно про свої «схеми» вам не розкажуть, вони прагнуть все зробити тихо і непомітно. Їх діяння стають відомими широкому загалу лише завдяки гучним журналістським розслідуванням або справній роботі правоохоронних органів. Не буду зараз говорити про людей, які намагаються з певних корисливих мотивів створити собі імідж «добродєтєля», взагалі люди-імітатори, для яких здаватись важливіше ніж бути це окрема і не менш актуальна тема. Але наразі мене цікавить питання чому в нашому суспільстві має місце стереотип, що про справжні щирі та добрі справи треба мовчати? – цілком справедливо ставить питання волонтерка.
У суспільстві складається якась дивакувата ситуація, якщо не сказати дика.
З одного боку, показати на загал, що в тебе добре серце – це табу, а з іншого, культ особистої краси так розкручений, що обколоти собі губи філерами мріють навіть дівчатка-підлітки з прекрасними юними личками…
На переконання авторки посту, робити будь-які добрі справи, великі, чи маленькі, однаково важливо. А повідомляти про них – важливо не менше. Бо допомагати тим, хто цього потребує, і , що найактуальніше на даний час, підтримувати та допомагати ЗСУ – це саме те, що повинна робити людина. А особистий приклад у такій справі це стимул для інших, це чудовий спосіб мотивувати людей, спонукати їх робити так само, і поширювати добро. Розголос у даних випадках – запорука успіху. Лише подумайте, вдалось би волонтерам збирати кошти на авто чи обладнання для ЗСУ, якщо б вони не оголошували про збір і не говорили б про результат? – Отож. Новина про зроблену справу – це ще й звіт перед громадою.
Саме з аналогічних міркувань пані Інна переконує волонтерів ні в якому разі не мовчати про те, що вони роблять для Перемоги.
– Закликаю всіх, хто робить добрі справи і особливо зараз в такий важкий для країни час – не мовчіть, а навпаки гучно заявляйте про все що ви робите. Будьте прикладом для інших. Давайте разом зробимо добротворення українським трендом! Щоб навіть ті, хто «втомились від війни» на вашому прикладі зрозуміли, що для отримання бажаного треба продовжувати діяти. Правда, останнім часом спостерігається зростання «хету» в соцмережах типу «ой, передали якусь мізерну допомогу, а розголосу на все місто» і т.п. Так от, в черговий раз наголошую – не існує маленької чи великої допомоги. Існує НЕОБХІДНА допомога! І я щиро дякую кожному благодійнику, волонтеру, ЗМІ, які активно висвітлюють благодійність за наближення нашої Перемоги, – написала Інна Бандура.
Володимир Лимаренко-Полянський
