У Форумі правових реформ взяла участь делегація волонтерів з Черкащини (фото)
«Стати сильнішими під час війни» – під таким гаслом 14-15 вересня у Києві відбувся Форум правових реформ для громадянського суспільства, який провів Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Партнером форуму стала Міжнародна фундація виборчих систем. Форум став майданчиком для всеукраїнської дискусії про прогрес у покращенні правового поля для організацій громадянського суспільства (далі ОГС)у воєнний час. Задля безпеки учасників зібрання провели у підземному приміщенні, захищеному від повітряних загроз. Захід проходив у межах проекту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)
Участь у Форумі взяла і делегація представників волонтерських організацій з Черкащини. Серед делегатів представники БО «БФ «Хрещатик-Сіті»
Довідка «City News»:
БО «БФ «Хрещатик-Сіті» працює з перших днів відкритого вторгнення окупаційних військ рф в Україну, і як волонтерська структура вже здобув авторитет в Україні і далеко за її межами. Заснувала і очолила волонтерську організацію керівник ТРЦ «Хрещатик-Сіті», депутат Черкаської міськради фракції політичної партії «Європейська солідарність» Інна Бандура. Нині вказана волонтерська структура продовжує допомагати українській армії, працюючи у форматі запитів та опікується діяльністю Дитячого благодійного центру допомоги. На обслуговуванні БО «БФ «Хрещатик-Сіті» зараз перебуває понад 150 переселенок та черкащанок, які знаходяться на крайніх термінах вагітності, або вже виховують діток віком до двох років, і відтак потребують допомоги.
Про перебіг подій Форуму журналісту «City News» розповіла делегат Форуму, волонтерка БО «БФ «Хрещатик-Сіті» Тетяна Моргуненко.
– Форум зібралися делегати з усіх регіонів України. Брала участь у Форумі і делегація з Черкащини. Як у вітальному слові сказала директорка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Олеся Холопік, мета Форуму – створення платформи для обговорення прогресу реалізації Карти правових реформ, викликів демократії під час війни, перешкод для волонтерів і надавачів гуманітарної допомоги. А також пошук шляхів вирішення згаданих проблем. – сказала вона.
За словами Олеся Холопік дуже символічним є те, що форум припав на День демократії і Тиждень громадянського суспільства в Україні.
– Цьогоріч форум зібрав понад 300 учасників: представників громадянського суспільства, міжнародних організацій, органів державної влади, місцевого самоврядування. Також є представники бізнесу та міжнародних організацій”, – відзначила вона.
На думку міжнародних партнерів факт проведення Форуму свідчить про те, що потужний громадський та волонтерський рухи, які активувались з початком відкритого вторгнення рф в Україну починає процес трансформування українського суспільства у громадянське.
– Українське громадянське суспільство – це не лише організовані групи. Це також громадяни, які постали, щоб надавати послуги своїм громадам в обороні України. Цілий світ захоплюється боротьбою не лишен за незалежність, а й за свободу та демократію, за ті речі, над якими щоденно працюють громадські організації, – відзначив директор Офісу демократії та врядування місії USAID в Україні Марк Елінгстад.
– Включеність, інклюзія мільйонів – так під час Форуму описав волонтерський порив українців перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, який теж взяв участь у його роботі.
– У нас завжди була мрія, щоби в опитуваннях не 2 відсотки казали, що залучені в громадську активність, а хоча би п’ять. Зараз це двадцять відсотків. Думаю, це гарна можливість, яку нам треба не втратити. Для цього кожен має займатися своїм: організаціям громадянського суспільства ставати сильнішими, а владі – створювати рамку, яку замовляє сектор, – вказав він.
Виконавчий директор ІСАР Єднання Володимир Шейгус, наголосив, що в Україні ще до великої війни діяло понад 100 тисяч громадських організацій. І 80 % організацій громадянського суспільства (ОГС) продовжують виконувати свою місію.
– Коли люди об’єднуються навколо певних проблем і викликів, вони й створюють громадянське суспільство. Воно починається з громадської активності, коли беруться за вирішення тих чи інших проблем. Сьогодні громадянське суспільство об’єднане з іншими секторами: владою, бізнесом, міжнародними партнерами, медіа. Разом ми потужні, – наголосив Володимир Шейгус.
Учасників Форуму також привітав заступник голови Офісу Ради Європи в Україні Ерленд Фальк. Він вказав, що демократія і права людини набувають нового змісту під час війни та розповів про найкращі практики, які можуть забезпечити конструктивну співпрацю громадського сектору з державою. Серед них спікер відзначив партиципацію, довіру, підзвітність та прозорість і незалежність.
Історії, що ілюструють об’єднання суспільства, влади і бізнесу
Вже традиційно в рамках Ініціативи секторальної підтримки громадянського суспільства України проходить конкурс історій “Громадянське суспільство, бізнес та влада – кращі практики співпраці”. Його мета – зібрати і популяризувати приклади успішних спільних проєктів, аби надихнути інших.
За словами заступниці директорки, координаторки проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України” ЦЕДЕМ Анни Ісічко, , станом на 14 вересня організатори отримали 82 заявки із 20 областей.
Найбільше (48 історій) надіслали органи державної влади, ще 28 надали ОГС, шістьома історіями поділився бізнес. Стосувалися вони, зокрема, гуманітарної сфери, культури, екології, підтримки ВПО та осіб з інвалідністю, розвитку громад та сприяння бізнесу.
– Комунікація конкретних історій – це те, що має надихати як громадські організації, так і бізнес та владу до співпраці. Таких прикладів, безумовно, і так багато. Однак постійна увага, нагороди для переможців – це те, що довело успішність на практиці. Завжди тішило, коли переможці писали про історії, виставляли світлини, пишалися. Цей дух змагання точно додає енергії для створення нових історій. Адже саме в синергії твориться перемога, – звернув увагу на значеність конкурсу заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.
.
Такий формат дозволяє побачити успішні практики міжсекторальної співпраці – підкреслив Державний секретар Кабінету Міністрів України Олександр Ярема,.
– Бачили і на прикладі попередніх конкурсів, як ця співпраця дає значно більше, ніж просто суму складників. Саме часи великих викликів показують, наскільки це важливо, коли там, де не встигла держава, долучаються громадські організації. Там, де бракує сил їм – допомагає держава. Адже маємо спільне завдання: виграти війну і трансформувати країну після перемоги, – підкреслив він.
Крім того, конкурс допомагає консолідувати владу та суспільство, адже у них є спільні потреби: мати зручні та зрозумілі рамки для співдії – на цьому наголосив голова Національної соціальної сервісної служби України Василь Луцик.
– Сподіваюся, цей форум дасть новий поштовх і нові ідеї для того, щоб в подальшому ці кращі практики, отримані в ході конкурсу, могли бути адаптовані як зміни законодавства, практики для інших волонтерських організацій, – додав пан Луцик.
Три роки карти правових реформ: зміни, завдання
Вже три роки Україна має Карту правових реформ – аналітичний, візійний та полісі-документ, з баченням громадського сектору щодо пріоритетів реформування й покращення правового середовища для організацій громадянського суспільства України на 2021-2025 роки. За цей час деякі положення вдалося втілити, а чимало і змінилося – адже половина “життєвого шляху” Карти припадає на повномасштабну війну.
“Це ключове бачення організацій громадянського суспільства: де є проблеми в правовому середовищі, що заважає розвиватися громадськості, чого не вистачає, і що треба зробити. Тут є відповіді на питання. 91 сторінка тексту, 370 рішень, які ми придумали, 250 організацій були залучені до створення цього документу”, – зазначив Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД. Він розповів про ключові досягнення за певними розділами Карти.
Правовий статус і реєстрація ОГС. У першому читанні ухвалений законопроєкт №8084, який дозволятиме реєструвати організацію онлайн чи у ЦНАПах. Вже діє закон №6320, за яким відомості про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) слід подавати лише коли вони змінені, а не щорічно – і це також можна робити онлайн. ОГС автоматично отримуватимуть статус неприбуткових, а щоб спростити роботу, для них розробили Модельний статут і Проєкт методики визначення КБВ.
Оподаткування ОГС та благодійності. Ухвалена нова редакція постанови КМУ №174 з автоматизованою системою, декларативним принципом і цифровізацією для надавачів гуманітарної допомоги. Очікує на друге читання законопроєкт №9111, який спрощує її ввезення, облік та розподіл. Крім того, у Раді є законопроєкти №7500 та №7501 про можливість громадян відрахувати частину своїх податків на підтримку ОГС.
Державна та фінансова підтримка ОГС. Ухвалена нова редакція Постанови КМУ №1049 про конкурс проєктів: з онлайн-форматом, єдиною процедурою та моніторингом. Є навіть варіант, за якого самі громадяни голосуватимуть за проєкти. Портал «Простір електронних конкурсів» робить участь у них ще доступнішою. А молодіжні ГО мають право на інституційні гранти – це норма нового закону “Про основні засади молодіжної політики”.
Залучення ОГС до соціальних послуг та соціальне підприємництво. Ухвалена низка змін, зокрема постанова про реєстр надавачів соціальних послуг і оцінку. Однак, за словами Максима Лациби, уряд і місцеве самоврядування не оголошують закупівлю соціальних послуг. Гроші в закупівлі не вкладають, тож інститути громадянського суспільства не беруть участі в цьому процесі
Розвиток волонтерської діяльності. Одна з найуспішніших сфер. Вже ухвалені зміни, які додають нові сфери волонтерства, скасоване ПДФО на логістичні витрати волонтерів і учасників заходів, окремо спрощено реєстрацію і відкриття рахунків для військових волонтерів. Зареєстровано законопроект 10040 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування страхування життя волонтерів.
Участь громадськості у формуванні та реалізації владних рішень. Є цілий ряд законопроєктів, важливих для сфери (зокрема, №4254 – про публічні консультації, №7283 – про місцеву демократію, зокрема громадські слухання та місцеві ініціативи), але вони поки ухвалені лише в першому читанні.
Окремо спікер вказав на питання безпеки волонтерів. За його словами, зараз почався діалог з новим генеральним прокурором та робота зі слідчими. Однак потрібно будувати системну платформу діалогу правозахисників, ГПУ та МВС, аби знайти відповідь на виклики неспрацювання правоохоронної системи у справах про загрози актвістам.
Крім того, народний депутат Роман Грищук анонсував законопроєкт №10026 про розвиток волонтерства для старшокласників, який дозволить визнавати такий волонтерський досвід.
– Потім це може вплинути на їхню першу роботу або на вступ до закладів вищої освіти. Однак це може лишитися просто законом, якщо не включаться громадські та благодійні організації і не пропонуватимуть якусь роботу. Після ковіду і війни нам надважливо дати дітям соціалізацію, вивести їх з онлайну в суспільство. А спілкування з третім сектором і спільна робота вводитиме їх у дорослий світ, – сказав нардеп.
Народний депутат України Ольга Василевська-Смаглюк, відзначила важливість зменшення податкового навантаження на організації, які залучають волонтерів, зокрема звільнення від оподаткування страхування життя волонтерів, а також про застосування інших механізмів, які сприятимуть безперешкодний роботі ОГС і не матимуть при цьому навантаження на бюджет країни. Вона також наголосила на важливості застосування ризик-орієнтованого підходу до ОГС під час здійснення процедур первинного фінансового моніторингу – щоб не відбувалося необгрунтованих заморожень рахунків таких ОГС і коштів на них.
Також своїми думками про правові реформи поділилася заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю – завідуюча відділом сприяння розвитку громадянського суспільства та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів Наталія Окша.
Вона розповіла про прогрес у реалізації Плану заходів на виконання Національної стратегії розвитку громадянського суспільства України.
Пані Наталiя відзначила, що Карта правових реформ стала однією з основ підготовки зазначеної стратегії.
Дослідження основних викликів для волонтерського середовища під час війни презентували представник Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
Тарас Тарасюк та засновниця ГО «Українська асоціація захисту здоров’я «Марлог Кадуцей» Наталія Попова.
Чому треба страхувати волонтерів та як їх захистити
Новою темою стало страхування життя та здоров’я волонтерів. Воно особливо актуальне під час війни, коли надавачі допомоги ризикують життям, тож у цій сфері потрібні зміни.
– Власне, практика страхування волонтерів організаціями практично відсутня в Україні, тоді як у світі волонтерів страхують навіть організації, котрі залучають їх до напрямів, які не є ризиковими для життя та здоров’я. Потрібно якомога більше інтегрувати це в роботу організацій, аби волонтери отримали захист, – наголосила юристка в сфері розвитку та підтримки організацій громадянського суспільства Наталія Повтарь.
Охопити страховим захистом більше людей дозволить зареєстрований у ВРУ законопроєкт №10040, який звільнить від оподаткування ПДФО та військовим збором витрати ОГС на страхування життя і здоров’я волонтерів на час їхньої волонтерської діяльності.
Наступна частина форуму була присвячена безпековим темам. Під час панельної дискусії “Чому безпека волонтерів досі не в пріоритеті?” обговорювали явище культури безпеки громадського сектору, чинні гарантії безпеки для волонтерів з боку держави, доступ до безпекової інформації та знань для волонтерів та громадських активістів, дискутивні потреби в орієнтованих службах та безпекових гарячих лініях для представників та представниць громадянського суспільства.
Ключовим фокусом обговорення стало питння про неможливість проведення виборів в Україні під час дії воєнного стану.
Учасники дискусії розповіли про різні фактори ризиків та презентували спільну заяву громадських організацій про несумісність виборів і повномасштабної війни, ініційовану громадянською мережею ОПОРА.
Крім дискусій про сьогодення громадянського суспільства, організатори форуму поставили ще одну мету: вже зараз говорити про відбудову та модернізацію країни після перемоги. Адже з логіки випливає, що ОГС та активні громадяни продовжать бути рушіями змін і в мирний час – а правові рамки та формати для цього треба закладати вже зараз.
Тому 15 вересня відбулася дискусійна панель “Участь громадян у відновленні України та виробленні владних рішень: правове регулювання та форми залучення”. У її фокусі були законодавчі ініціативи, які посилюють участь громадян в ухваленні рішень та прозорість влади – наприклад, вже згаданий законопроєкт №4254 “Про публічні консультації”.
А під час експертної дискусії “Перемога, відновлення та модернізація України: яка роль сектору?” йшлося вже про віддаленішу перспективу: бачення України-2030 крізь призму розвитку громадянського суспільства. Зокрема, питання миробудівництва, інклюзивного відновлення та реінтеграції деокупованих територій.
Остання панель форуму була присвячена Українському молодіжному фонду – адже молодіжна політика також визначає майбутнє. Її учасники обговорювали правові рамки роботи УМФ, очікування громадянського суспільства, держави та інших сторін, і, звісно, ключові кроки для запуску перших грантових програм.
Детальний опис подій Форуму чит. ТУТ
Програму Форуму див. ТУТ
