Миру не буде, без ліквідації російської імперії. У Черкасах презентували «Маніфест сталого миру»

Визволення всіх окупованих московією українських території умежах державного кордону України1991 року – не означатиме перемогу у війні. Мир неможливий без внутрішньої суспільно-політичної і світоглядної трансформації московської держави, владної еліти та панівної більшості її громадян. Таким має бути бачення перспективи завершення війни у Європі, що її нахабно, у піку міжнародному законодавству розв’язав наш північний сусід.

Черкаси – п’яте місто в Україні де відбулась презентація та обговорення «Маніфесту сталого миру «Світ після нашої перемоги». Маніфест – перша спроба розробити найвдаліший для України сценарій завершення війни. Водночас – це ще й перелік кроків та заходів, до яких має вдатись весь цивілізований світ, щоб у подальшому унеможливити реалізацію будь-яких спроб вирішувати політичні чи геополітичні проблеми військовим шляхом.

Документ наприкінці минулого року розробила група з тридцяти відомих українських експертів. До його публікації долучилося  70 лідерів громадської думки з України.

Уперше маніфест презентували в лютому на Мюнхенській безпековій конференції. Попри всю серйозність і злободенність Маніфест – чітко окреслена мрія не лише про майбутню перемогу України і про те, яким автори документу бачать повоєнний світ, але й шляхи та заходи, які дозволять втілити цю мрію.

У черкаським політикуму, громадськості і науковцям Маніфест презентували кілька з  його авторів, у тому числі народний депутат України п’яти скликань Тарас Стецьків та голова правління Мережі захисту національних інтересів ANTS, Міжнародний центр української перемоги (ICUV) Ганна Гопко.

– Маніфест – спроба українського громадянського суспільства без участі влади описати найбільш бажаний, вдалий для України сценарій закінчення війни, і показати владі напрямок української політики, який дозволить це реалізувати. Головна ідея документу – це показати, що головна мета, яку нині правильно декларує українська влада і Президент, тобто звільнення всіх окупованих територій, не означатиме закінчення війни. Адже у росії, навіть ослабленій поразкою у війні залишатиметься першопричина війни. Йдеться про те, що російська імперська модель, якою заражені не тільки носійка влада і еліта, а й значна частина російського суспільства – пересічних громадян. Без внутрішньої трансформації росії це не можливо. Там склалсь така ситуація,  при якій згадана трансформація не може бути здійснена самостійно. Російське суспільство не це просто здатне, – пояснив  Тарас Стецьків

Він переконаний, що сама себе демократизувати росія не може. Заважає імперська державна політика, яка понад триста років, була направлена на захоплення нових територій, плюс до цього імперська пропаганда, у тому числі й путінська. За останні 100 років у росії було дві спроби демократизуватись: у 1917, яка завершилась більшовицьким переворотом і недовгий період єльцинської росії на початку 90-х років, яка закінчилась розстрілом парламенту. Бо після кожної з них,  росія, маючи величезну ресурсну базу (Сибір),  уявлення про себе як про виключну цивілізацію і супер успішну модель, неминуче скочувалась до імперської моделі і затівала чергову війну.  

– Поразка у війні неодмінно викличе дезінтеграційні процеси, що може призвести до зміни влади, і навіть утворення на руїнах імперії кількох нових держав. Але ці зміни повинні відбутись під диктовку і контролем країн-переможниць, до яких належить Україна та наші союзники. Зміни мають проходити під гаслом: «Трансформація без окупації». Йдеться про соціально-екномічну і адміністративну трансформацію росії. Там має відбутись реалізація права корінних народів на самовизначення Проте це може відбутись лише за умови переходу наших західних союзників від політики послаблення росі їдо політики завдання їй остаточної і вирішальної поразки. Це передбачає вчасну і у достатній кількості поставку в Україну необхідних озброєнь. Тоді це може призвести до того, що імперська модель росії припинить своє існування. Знищення російської імперської моделі у її нинішньому вигляді єдиний напрямок трасформації росії для того, щоб вона нікои більше не могла розв’язувати війни. Українцям і громадянам країн Заходу ми намагаємось донести головну думку: «російсько-українська війна – це війна не тільки за території, це є екзестенційна війна імперії проти нації, війна підданих імперії проти громадян вільної держави. Тому компроміс у цій війні не можливий». У той же час Захід досі намагається шукати якийсь компроміс між путінською росією і Україною, якого просто не може бути. Бо ця війна може закінчитись перемогою одного, що водночас означатиме поразку іншого. Не дай Бог переможе росія, і припине своє існування і українська держава і нація. При програші росії, вона зникне як імперія, а на її місці виникне інша, або й декілька держав, – наголосив пан Стецьків.

Його колега, екснардепка Ганна Гопко акцентувала увагу на іншому аспекті проблеми.

На її думку затягування війни з росією – це наслідок відсутності у провідних держав Європи і Світу бачення того, що повинно бути у майбутньому.

– У ослабленні росії Світ бачить посилення Китаю, і це його лякає. Тому і проводиться політика умиротворення. Однак це призвело до того, що росія знову, вже вдруге за сто років вчиняє геноцид проти українського народу. У цьому документ ми показали, про що необхідно говорити, щоб припинити війну. Документ про те, що цю війну необхідно позиціювати  не як війну росії проти України, а як війну імперської росі проти всього демократичного світу, і що на винних за розв’язання війни і вчинення геноциду обов’язково чекає покарання, а росію ще й відповідальність у вигляді компенсування за завдані збитки. Також Маніфест і про те, що Заходу варто припинити сприймати Україну як буфер між агресивною росією і цивілізованим Заходом. Адже виснаживши у війні сили України імперська росія не тільки поглине Україну, але й піде далі, перекинувши свою агресію на Польщу і Прибалтику, – охарактеризувала Маніфест екс-депутатка.

Саме тому у структурі документу є два великі розділи: відповідальність за війну та гарантії сталого миру.  

– Російська федерація має понести відповідальність за війну та відшкодувати збитки Україні. Не лише путінський режим, а російське суспільство загалом є імперським. Тому необхідне покарання не тільки вищого керівництва (Путіна, Лаврова, Шойгу тощо), а й інших причетних. У нашому маніфесті ми вимагаємо також пониження статусу російської федерації в міжнародній політиці. Росія не може бути ні в радбезі ООН, ні в ОБСЄ. А серед гарантій сталого миру ми розглядаємо членство України в ЄС і НАТО. Надзвичайно важливим зараз залишається подолання російського впливу в західній політиці, – додала Ганна Гопко. 

Не менш важливим завданням для української дипломатії, на переконання Ганни Гопко є організація впливу на свідомість жителів Західної Європи, яким потрібно правильно доносити правильну інформацію про те, що відбувається в Україні. І впливати потрібно навіть на рівні текстів підручників з новітньої історії для школярів інших країн.

– У шкільних підручниках країн світу має бути чітко вказано, що нинішня війна є не війною росії з Україною, а війною російської імперії із усім демократичним світом, – підкреслила вона.

Володимир Лимаренко-Полянський