Під магазином, що у Черкасах завис над урвищем, знову копають (фоторепортаж)
Під магазином, що у Черкасах завис над урвищем, з’явилась жива сила і важка техніка підрядника – фірми із Харкова. І знову копають.
Про це з місця події повідомив журналіст «City News»
Після кількаденного затишшя, очевидно викликаного негодою, у катакомбах, розритих під кількома будинками та магазином, що на перехресті вулиць Надпільна і Новопречистинська у Черкасах, знову з’явилась жива сила у спецовках із лопатами, та зі суттєвою підтримкою важкої техніки.
Гуде автокран, подаючи у катакомби труби. Поряд натужно дирчить бульдозер, горнучи з місця на місце купи землі.
Харківські бійці «землерийного» фронту зробили ще глибший підкоп під розташовану поряд з катакомбами хлібну крамницю.
На перейми журналісту із фотокамерою, кинувся чоловік, енергійно розмахуючи руками.
Чого він хотів, перешкодити зйомці, а чи попередити «зіваку», щоб той не впав у яму, невідомо. Слово «журналіст» кинуте на зустріч незнайомцю тут же стало початком діалогу.
Журналіст:
– Вас не бентежить, що через розкопки хлібний магазин завис над урвищем
Працівник:
– Це не наші проблеми,- відрізав той.
Журналіст:
– А чиї ж? – не вгавав медійник.
Працівник:
– Міської влади, магазину і хлібзавода, якому належить магазин.
Журналіст:
– При чому тут завод. Магазин належить іншій господарській організації
Працівник:
– Це не важливо
Журналіст:
– А що важливо?
Працівник:
– Споруджувати із дотриманням вимог чинного законодавства, і за цим має слідкувати міська влада.
Тим часом автора цих рядків побачив інший працівник, який перебував у ямі, із яким я спілкувався попереднього разу. Тож ми з ним, можна сказати, вже знайомі.
– Що знову нас фотографуєш?, – запитав і одразу став спиною до камери.
– Айякже!
– А навіщо?
– Те що тут відбувається надзвичайно цікавить читачів.
– Звідки знаєш?
– Сім тисяч переглядів набрала публікація про цю історію
– А нам з тих тисяч що? – Нічого
– Вам так. Але людям не байдуже. Особливо тим, хто через ці розкопки, які тут вже «руський місяць» тягнуться, без гарячої води сидять.
На цій ноті діалог обірвався.
Володимир Лимаренко-Полянський
