Родина Сергія виїхала з Харкова з однієї валізою і заплатила за це 8 тисяч гривень

Ця війна, яку проти України розв’язав путінський режим, вже принесла в українські родини багато горя. У прагненні вижити, з рідних місць, шукаючи притулку виїхали мільйони  українців. Одним із найбільших центрів прийому ВПО стали тилові Черкаси. Більше двох років родинами ВПО де є вагітні жінки на крайніх термінах вагітності чи маленьких діток віком до двох років, тут опікується Дитячий благодійний центру допомоги БО «БФ «Хрещатик Сіті». Клієнтом Центру стала родина Сергія і Лілії із Харкова. Їхня донечка Настя народилась у Черкасах. Ось їх історія, яка нині типова для тисяч українських родин.

Залишивши дім, роботу, роками нажите майно, звичне коло спілкування, українські сім’ї, що опинились у зоні бойових дій, їхали у лякаючу невідомість майже без речей.

Так рідну Салтівку (мікрорайон Харкова), рятувалась від рашистських обстрілів, покинула і родина Сергія та Лілії.

– У перший день ракети ворога ще збивала наша протиповітряна оборона, але залишатись у місці, яке постійно обстрілювали було вже не можливо. Судіть самі, Нашому синочку Михайлику тоді було трішки більше ніж 4 роки, Ліля вже була вагітною. Куди тягти? Мусили шукати транспорт для виїзду. Вартість транспортних послуг одразу ж скочила до небес. Таксисти озвучували космічні суми, – почав розповідь Сергій.  

За кілька годин кропітких пошуків Сергій зміг орендувати маршрутний автобус, у якому рідний Харків покидала разом із Сергієм родина сестри. Із речей змогли взяти лише  одну валізу.

– Виїзд із Харкова обійшовся як поїздка на море. За орендук маршрутки довелось заплатити 8 тисяч гривень. І це ще не так дорого. За місце у машині у атакованій росіянами Херсонщині брали по 10 тисяч гривень. Благо, гроші у нас на рахунках були і ми змогли врятуватись. Так пощастило далеко не всім, – продовжив розповідь Сергій.

Родтна виїхала до батьків, які живуть у Лазівському районі Харківщини, що біля Первомайська. Проте, потреба у заробітку знову повернула Сергія у фронтовий Харків.

– З лютого по травень жили у селі, але роботи, і відповідно грошей, немає, то ж, мусив вертатись до Харкова на роботу. А коли через обстріли росіян жити у місті стало геть небезпечно, покинув роботу і поїхав до родини. Зі мною працював хлопець з Черкащини він і порадив їхати у Черкаси. Тож майже два роки тому ми залишили рідну Харківщину і перебрались у Черкаси. Тут народилась наша донечка Настя, якій рік і п’ять місяців, –  додав Сергій.

Жити у чужому місті де немає ні рідних ні знайомих не просто.

– Спочатку ми проживали у гуртожитку, але після  народження Насті вимушені були шукати житло по комфортніше. Легким це життя не назвеш. Дружина у декретній відпустці У мене стабільних заробітків немає, але я автослюсар, тож вдається заробити стільки, що вистачає звести кінці з кінцями. Однак, нам було б значно важче, якби не регулярна допомога Дитячого благодійного центру допомоги БО «БФ «Хрещатик Сіті», на обслуговуванні якого перебуває наша сім’я. Щиро дякуємо за чуйність і підтримку волонтерській команді БО «БФ «Хрещатик Сіті» та їх лідеру Інні Бандурі, – зазначив Сергій.

Зараз Михайлику вже 6 років, а Насті виповнився рік і 5 місяців

– Дитячий благодійний центр допомоги БО «БФ «Хрещатик-Сіті» існує з 1 червня 2022 року. За цей час через Центр пройшли десятки родин внутрішньопереселених осіб. Багато хто з них вже повернувся. На вакантні місця постійно прибувають нові родини. Бо війна, на жаль, триває, знедолюючи все більше і більше українців, – сказала  журналісту «City News» повідомила очільниця БО «БФ «Хрещатик-Сіті», керівниця ТРЦ «Хрещатик-Сіті», депутат Черкаської міської ради фракції «Європейська солідарність» Інна Бандура.

Довідка «City News»

БО «БФ «Хрещатик Сіті» працює з початку нового вторгнення окупаційних військ рф в Україну, і як волонтерська структура вже здобув авторитет в Україні і далеко за її межами. Заснувала і очолила волонтерську організацію керівник ТРЦ «Хрещатик Сіті», депутат Черкаської міської ради фракції «Європейська солідарність» Інна Бандура.

Нині вказана волонтерська структура продовжує допомагати українській армії, працюючи у форматі запитів та опікується діяльністю Дитячого благодійного центру допомоги. На обслуговуванні БО «БФ «Хрещатик Сіті» зараз перебуває понад 150 родин переселенців, де є жінки на крайніх термінах вагітності, або ті родини ВПО, які виховують діток віком до двох років та багатодітних родин із Черкас, що потребують допомоги.

Володимир Лимаренко-Полянський

Читати за темою: Дитячий благодійний центр майже два роки підтримує родини переселенців із дітьми