Що мусить зробити Україна, щоб перемогти у війні з росією? – роздуми черкаської волонтерки

Щоб перемогти у війні за свободу Україна повинна стати тим каменем, об який росія розіб’є всю свою могутність. Така думка пролунала під час сесії Української школи політичних студій.

Думки, які лунали під час обговорення питання, як Україні перемогти у війні з агресором, у «Фейсбук» виклала очільниця БО «БФ «Хрещатик Сіті», керівник ТРЦ «Хрещатик Сіті» депутат Черкаської міськради фракції політичної партії «Європейська солідарність» Інна Бандура.

– Що таке російська безкарність та чому світ має її зупинити? Це одне з багатьох важливих питань, які ми розглядаємо на другій сесії. І ключова теза полягає вже в самому питанні. Безкарність. Згадаємо радянські часи. Чи відповіла радянська влада за свої злочини? Ні! Чи відповіла росія, за свої чисельні злочини. Зокрема за анексію Криму та решту українських територій? Ні. Отже відчуття безкарності породжує вседозволеність. Особисто мені імпонує теза Володимира Єрмоленка (філософ, письменник, журналіст), що росія експортує насилля на зовні, щоб уникнути його в середині країни. Тобто війна, як спосіб виживання для правлячого режиму. І в цьому контексті літературознавиця Тетяна Огаркова відкриває через призму літератури чудові аналогії того, чому російське суспільство підтримує вектор агресії. Через Достоєвського «Злочин та покарання» ми бачимо, як головний герой досягає суб‘єктності лише через вбивство. Вчинивши покарання без злочину. З іншого боку через Тургенєва ми бачимо чудовий приклад «хароших рузкіх». Там герой топить Муму, свого найкращого друга замість того щоб врятувати його. Це говорить про абсолютну нездатність російського суспільства чинити опір тим, хто має владу. Окрім цього ми ведемо війну з явною асиметрією спроможностей ( коли більша за територією країна з перевагою в озброєні веде війну з меншою за розміром країною і менше озброєною) де неможливо досягти миру через страх ( це коли у обох країн є ядерна зброя). То як же нам виграти цю війну? І тут Іван Гомза (кандидат політичних наук) наводить наочний приклад, як гігантський велетень зі всієї своєї сили б’є по каменюці, яка за розмірами йому ледь по коліно. Коли він б’є з розгону головою, то наслідки для відносно маленької каменюки не порівняти з трагічними наслідками для велетня. І щоб Україна стала тією каменюкою, яка зупинить велетенське зло, окрім військових дій ще дуже важлива роль роботи з свідомістю. Наша місія донести світу всіма можливими шляхами, що зло має бути не лише переможене на полі бою, а й покаране. Лише тоді припинеться відчуття вседозволеності, – виклала думки колег Інна Бандура.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *