На давній арсенал – шпихлір натрапили археологи при розкопках Черкаського замку (фото)

Поховання старовинного цвинтаря 17 – 18 століття, житло-напівземлянку кінця 18 ст., глиняний посуд, пічні кахлі, монети, свинцеві кулі та кімнату давнього замкового арсеналу – шпилхір знайшли і досліджують археологи у ході розкопок, що тривають на території де колись стояв Черкаський замок.

Більше місяця тривають археологічні розкопки на території черкаського Подолу, які спільно з Черкаським археологічним музеєм Середньої Наддніпрянщини – ЧАМ проводить Черкаська експедиція Інституту археології НАН України (керівник – Дмитро Куштан).

Як інформує офіційна сторінка ЧАМ у «Фейсбук», нинішні роботи – продовження минулорічних досліджень, в ході яких виявили чимало археологічних знахідок.

Серед них житлові та господарські споруди жителів Черкас XV – XVIII ст., цвинтар XVII – XVIII ст., що пов’язаний із розташованою поруч Свято-Троїцькою церквою, кераміка тощо.

«Цьогорічний сезон розпочався досить таки плідно: дослідили ще три десятка поховань (загалом їх вже понад 170), виявили житло-напівземлянку кінця XVIII ст. Знахідки представлені глиняним посудом, пічними кахлями, монетами, свинцевими кулями та ін. Сміттєві ями початку ХХ ст. дали нам колекцію фарфоро-фаянсових виробів, які разом з іншими матеріалами в майбутньому прикрасять експозицію Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини. На базі Черкаської експедиції проходять археологічну практику студенти-історики Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, а також Черкаського державного технологічного університету», – йдеться у тексті.

Нині, як говорять науковці – члени команди, відбуваються археологічні дослідження в Черкасах на території «литовського» замку в районі Дзеленьгори. І це – другий сезон досліджень тут після 2020 року. Два роки тому роботи проводилися на ділянці по вул. Байди Вишневецького, 2 (у дворі «Будинку Кринського»). Цьогоріч же невтомні дослідники історії розширили розкоп на схід – на сусідню ділянку по узвозу Старособорному, 11/3.

«Знахідки представлені археологічними матеріалами різних епох. Найдавніші з них відносяться до зарубинецької культури (ІІІ ст. до н. е. – І ст. н. е.). Більшість знахідок пов’язана з ранньою історією Черкас, бо ж саме тут розташовувався міський замок кінця XIV – початку XVII ст. Цьогоріч нам пощастило натрапити на цікавий археологічний об’єкт, який безпосередньо пов’язаний із черкаським замком. Це велика за розмірами (5х5 м) споруда напівземлянкового типу. На даний момент розчищено верхню частину заповнення її котловану й виявлено обгорілі рештки дерев’яної конструкції: дощате облицювання стін, стовпи, дошки та балки перекриття, що просіло. На долівці знайдено рештки згорілої дерев’яної діжі. На превеликий жаль об’єкт виявився сильно пошкодженим. Причому найбільшу шкоду йому нанесно відносно нещодавно – років 5 тому, коли колишній власник ділянки без погодження з органом охорони культурної спадщини та без відповідної археологічної експертизи збудував житловий будинок. Два роки потому за рішенням суду він змушений був розібрати будівлю й перепродати ділянку. Але це незаконне будівництво залишило «незгладимі шрами» на черкаському замчищі – виявлена нами споруда прохромлена залізо-бетонними палями та перерізана мурованим підвалом… Втім, і в такому «скаліченому» вигляді об’єкт є цікавим і перспективним для дослідження», – поінформували археологи.

На їхню думку, виявлена споруда явно не житлового призначення. Найімовірніше це одна з господарських будівель, які знаходилися на території замку.

«Не виключено, що це шпихлір – приміщення замкового арсеналу, де зберігали, зброю, порох, компоненти для його виготовлення (сірку та селітру), свинець, ядра тощо. Остаточні висновки можна буде зробити по завершенні дослідження споруди», – висловили здогад вони.

У якості доказу щодо своїх здогадів, археологи поцитували рядки з історичного документу:

«У замку церква святого Миколи на підрубі, хата чорна із сіньми біля воріт, житник на стовпах, шпихлір, де порох та інші потреби для стрільби ховають, глиною обмазаний, пивниці дві, колод очищених соснових дві копи». (Опис Черкаського замку 1552 року).

«З огляду на те, що в заповненні котловану знайдено фрагменти посуду, уламки кахлів, монету 1-ї пол. XVII ст., вірогідним є те, що споруда загинула 18 грудня 1637 року разом із «литовським» замком на Дзеленьгорі. Тоді, під час козацького повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), польські війська піддали вогню фортецю та частину міста. Приводом стало те, що реєстрові козаки Черкаського полку разом із полковником Яковом Гугнивим перейшли на бік повсталих. Після втихомирення бунтівних козаків влада Речі Посполитої не стала відбудовувати замок на старому місці, а облаштувала його на околиці тодішнього міста – на місці сучасного «Пагорба Слави», – написали дослідники.