У Черкаси із Німеччини прибула автоколона вантажівок із допомогою дітям, військовим та переселенцям (фото)

Кілька авітвок, з причепами, завантаженими благодійною допомогою прибули до Черкас із Німеччини. В чергове команда БО «БФ «Хрещатик-Сіті» вітала своїх колег із невеликого міста Ліндау, що у землі Баварія. Розвантаживши привезене, делегація німецьких волонтерів зустрілась із українськими військовими.

Їжа і іграшки з Німеччини прибули до Черкас

Про співпрацю із іноземними партнерами журналісту «City News» повідомила очільниця БО «БФ «Хрещатик-Сіті», керівник ТРЦ «Хрещатик-Сіті», депутат Черкаської міськради фракції політичної партії «Європейська солідарність» Інна Бандура.

– Сьогодні  в черговий раз ми зустріли німецьких благодійників. Кожний волонтер знає, що найбільша проблема – логістика. Можна знайти гуманітарний вантаж, але далі треба ще знайти кошти на його доставку в Україну. Це ж унікальний випадок, коли іноземні благодійники самі збирають допомогу і її привозять. Важливо і те, що вони, збираючи допомогу, орієнтуються на профіль і потреби того чи іншого благодійного фонду. У нас є програма «Хрещатик-Сіті» Діти», тож вони везуть нам нові іграшки, які збирали по всій Німеччині. Також привозять продукти, бо ми допомагаємо військовим, близько півтони парафіну, бо у нас є міні цех де ми виготовляємо окопні свічки для солдат. Цього разу наші партнери в Україну велику колону автобомілів із благодійним вантажем. Вже в Україні їх колона розділилась. Одна, на чолі із Ральфом Айзенхутом поїхала  до Черкас, у їхньому маршруті Черкаси – передостанній пункт, далі вони поїдуть до Києва. Друга колона поїхала у інший бік. Наш німецький друг Ральф уже любить Україну, і вважає її своєю другою батьківщиною. Нам дуже імпонує їх небайдужість і згуртованість. Витримати таку подорож фізично важко. Значно простіше було винайняти якусь «фуру», але вони для себе вирішили, що зібране для України будуть привозити особисто.

– Як розумію, це вже не вперше пан Ральф привозить допомогу у Черкаси

– Так. Співпраця із командою «Ukraine hilfe», лідером якої є Ральф Айзенхут, вже триває з весни минулого року.

– У очолюваного Вами Фонду є й інші зарубіжні партнери?

– Робота Фонду «Хрещатик-Сіті», якраз і тримається на допомозі іноземних партнерів. Їхні можливості допомагати неймовірно потужні. У плані медицини ми співпрацюємо винятково з іноземними партнерами. І об’єм такої допомоги у нашому Фонді значно більший аніж у інших в Україні. Серед партнерів благодійні організації Німеччини, Італії, Польщі, Латвії.

– Що саме із допомоги найбільш актуальне зараз?

– Окрім запитів від військових, які є досить специфічними, дуже потрібні продукти харчування, медичні засоби, особливо протизастудні, окопні свічки, грілки, термобілизна.

Сльози української дитини спонукали німця допомагати Україні

– Ми привезли їжу, трішки одягу та іграшки для дітей, засоби дезінфекції і дуже багато парафіну для окопних свічок. Все це зібрала команда благодійної організації, яку я створив два роки тому, і яка називається «Допомога Україні». А почалось все з того, що 24 лютого 2022 року побачив у теленовинах сюжет про вторгнення росіян в Україну. На екрані показали маленьку українську дитинку, яка дуже плакала. Мене це надзвичайно зворушило, і стало дуже шкода її, і інших українських діток, які з вини агресора страждають. Я теж тоді плакав. І відчув потребу допомагати. Нині це моя одинадцята поїздка до України, – розповів лідер волонтерської команди «Ukraine hilfe» (у перекл. з нім. – «Допомога Україні»), успішний ресторатор з міста Ліндау Рафаель Айзенхут (для друзів – Ральф).

Зі слів Ральфа, одна із вантажівок везе до дитячого будинку у Києві подарунки та солодощі для сиріт.

– Бачити радісні і усміхнені дитячі обличчя – для мене найважливіше у житті, – пояснив пан Айзенхут.

Він же розкрив секрет, коди поїхала друга частина гуманітарної автоколони.

– Мій друг із Казахстану, який понад 20 років живе у Німеччині повіз допомогу пораненим у військовий госпіталь, що у Дніпрі, – пояснив Ральф.

Про історію дружби і партнерства БО «БФ «Хрещатик Сіті» з командою «Ukraine hilfe» розповіла волонтерка Тетяна Моргуненко.

– Торік у своїх та волонтерських справах відвідувала Німеччину. Мабуть отак завжди трапляється, що де б не з’явився волонтер, він обов’язково зустріне однодумців. Доля звела мене із колегою-волонтером – Ральфом. Він на той момент вже не раз привозив гуманітарну допомогу в Україну. Але везе він її лише тим, кому довіряє. Після знайомства зі мною у гуманітарному маршруті Ральфа з’явивились і Черкаси. На власні очі переконалась, що німці, у переважній більшості переймаються долею України, співчувають нам і намагаються допомагати.

Ральф пообіцяв повернутись

Розвантаживши благодійну допомогу німецька делегація разом із партнерами із БО «БФ «Хрещатик Сіті» відвідала українських військових.

У ході спілкування військові, як учасники боїв, розповіли німцям про те, що коїться на охоплених війною регіонах України, про те, що необхідно для перемоги, а також, на знак подяки за допомогу, подарували волонтерам із Ліндау шеврони своїх частин на добру згадку.

– Говорю не лише від себе, але й від усіх людей, хто приїхав зі мною, і тих, хто працює у організаціях, що підготували цю поїздку. Ми приїхали сюди не лише, щоб передати допомогу, але й щоб розділити наші почуттями із вами, і ваші із нами. Сьогодні було дуже емоційно, і дуже важливо, що ця зустріч із вами відбулась. Бо на фронті Ви воюєте і за Україну, і за Європу. Нашою працею ми хочемо показати, що ми із вами солідарні. З початком цієї війни ми зрозуміли, що нам не по дорозі із таким «братським» народом, як росіяни. Натомість, здобули багато братніх народів, і у першу чергу український. Усі ми дуже раді, що нам вдалось із вами познайомитись і поспілкуватись. Мені сьогодні сказали, що найкраща допомога це та, – яка повертається знову і знову. Від себе обіцяю, що наша організація буде продовжувати допомагати вам і Україні. Всі разом ми дуже сильні!, – резюмував Ральф.

– Дуже приємно усвідомлювати, що і закордоном є люди, які розуміють, що ми воюємо не лише за себе, і не байдужі до України і наших людей, – відповів один із військових.

Володимир Лимаренко-Полянський

Фото автора