Знайшли крайнього: у справі про розстріл Козлова у Черкасах допитали журналіста City News

За вказівкою облпрокурора та шефа поліції у справі про вбивство лідера ОЗГ у якості свідка допитали журналіста City News, який на пресконференції ставив їм незручні запитання. Це новий прецедент у практиці розслідувань.

Різкий поворот стався у справі про публічне вбивство у Черкасах лідера кримінальної групи  Михайла Козлова. З легкої руки обласного прокурора Черкащини Олександра Вороніна та начальника ГУ Нацполіції України у Черкаській області Михайла Куратченка з’явився прецедент, який точно увійде в історію криміналістики.

Суть новації проста як мило. Якщо ви чин правоохоронного відомства і вас на пресконференції дістав журналіст, то просто викликайте його на допит у якості свідка і він заткнеться. І краще оголосити про його новий статус прямо на пресконференції. Журналістська братія вмить оцінить новий метод «впливу».

Думаєте, жартую? А от і ні.

Щоб не відповідати на гострі запитання і, вочевидь, не чути їх у подальшому, облпрокурор Черкащини Олександр Воронін та шеф поліції області Михайло Куратченко так і зробили.

Журналістам озвучили деталі нападу

Днями згадані панове скликали журналістів на пресконференцію.

– Сьогодні виповнилось два тижні, як сталась резонансна подія у місті Черкасах, яка має актуальне значення для регіону, – розпочав виступ прокурор Черкаської області Олександр Воронін. Він поінформував про те, що «22 вересня у приміщенні кафе «Львівська майстерня шоколаду» невстановлена особа, з метою вбивства, застосовуючи вогнепальну зброю, здійснила постріли у громадянина Козлова Михайла Володимировича 1976 року народження, заподіявши останньому п’ять вогнепальних поранень в область тулуба, внаслідок чого потерпілий помер того ж дня у лікарні…».

Як повідомив облпрокурор, у день нападу слідче управління ГУ НПУ в Черкаській області відкрило кримінальне провадження щодо розслідування замовного вбивства скоєного групою осіб. 

За словами Олександра Вороніна виконавці – двоє чоловіків у темному  камуфльованому одязі з наліпками «СБУ». Один з них, тримаючи в руках автоматичний карабін М 4 калібром 5,56 мм забіг у кафе і розстріляв Козлова. У цей час інший відволікав увагу охорони, яка була на вулиці, тричі вистріливши у повітря з автомата АК 74 калібром 5,45 мм.

Людина у каптурі

Журналістам продемонстрували кілька відео, пов’язаних з убивством.

Відео 1 (події біля ганку кафе): до охоронців підбіг чоловік з гвинтівкою у камуфляжі. Вони піднявши руки пропустили його у кафе і назад. Поки перший нападник стріляв у жертву, другий учасник пострілами у повітря змусив охоронців лягти, забезпечивши цим безперешкодний відступ першому.

Відео 2: (події у кафе): до зали заходить потерпілий, за ним слід у слід убивця. Козлов його помічає і розвертається у бік нападника, той робить кілька пострілів впритул і швидко втікає. На решті відео – пересування авто злочинців вулицями Черкас.

Також спікери показали стопкадр з камери відеспостереження, який зафіксував обличчя людини у каптурі. За їх словами ця особа: «Прибула на місце події першою, і покинула його останньою», а також «Могла бути як свідком події, так і координатором злочину».

– Аналізуючи відео прийшли до висновку, що особа, яка скоїла цей злочин має спеціальну підготовку, або належала до спецпідрозділів правоохоронних органів чи Міністерства оборони, – зазначив облпрокурор. 

Зі слів Олександра Вороніна, з місця злочину бандити втекли на сірій «Шкоді Фабії» з державним реєстраційним номером СА 22 10 СВ, яку через кілька хвилин після нападу спалили у Долині троянд, що на березі Дніпра. При дослідження обгорілих залишків автівки, як запевнив облпрокурор, були виявлені рештки автомата АК 74 та карабіну М-4. Шеф поліції області запевнив, що за результатами експертизи, знайдені залишки карабіну М-4 – це та зброя, з якої вбили Козлова.

Версії вбивства від Вороніна

За словами Олександра Вороніна слідство розглядає кілька версій скоєння злочину. Озвучив дві:   

– злочин скоєно на замовлення групи осіб, інтереси яких порушувала діяльність потерпілого у Черкасах та області, та з якими у вбитого виникали конфлікти;

– злочин на замовлення осіб з оточення самого потерпілого з особистих мотивів чи з мотивів перерозподілу активів останнього.

Де камери «Безпечного міста»?

Начальник ГУ Нацполіції України у Черкаській області Михайло Куратченко поскаржився на суддів Придніпровського районного суду, які з його слів відхилили двадцять клопотань на проведення обшуків, а також на те, що із понад 300 досліджених в ході слідства камер відеоспостереження, до ситуаційного центру у ГУ НПУ в Черкаській області в рамках програми «Безпечне місто» підключено лише 18 в рамках і розповів про авто, на якому вояжували вбивці.    

Автомобіль-«привид»

– Досудовим розслідуванням встановлено, що автомобіль «Шкода фабіа» був завезений до України у 2017 році з Литви на євро номерах. Але перед нападом зловмисники на нього встановили виготовлений ними дублікат українських реєстраційних номерів. Цей номерний знак присвоєно аналогічному автомобілю, що належить жительці одного з районів області. Відпрацюванням відеоматеріалів встановлено, що використаний невідомими автомобіль зберігали у районі гаражів біля вулиці Хіміків, – поінформував   він.

– За нашими даними його зберігали в одному з двох гаражних кооперативів – «Будівельник» або «Текстильник», – уточнив прокурор області і попросив журналістів ставити запитання.

Далі протокольно.

Запитання-відповіді

Журналіст City news:

– Судячи з тих подій, що відбувались у Черкасах за два тижні до вбивства Козлова, йдеться про сутичку між бойовиками двох ворогуючих кримінальних груп з використанням вогнепальної нарізної зброї на вул. Хрещатик (центр міста) 8 вересня, після чого загострення конфлікту стало предметом обговорення не лише у кримінальному світі, і не тільки на рівні Черкас, виникає запитання, чому правоохоронці, які, з огляду на ситуацію не могли не знати про наростання напруги між угрупованнями, не попередили скоєння цього резонансного злочину? Це ставить під питання професійність поліції, її розвідки і аналітики, адже інформації було більш ніж досить. Попередження злочинів – це ж одне з завдань поліції, чи не так?

Відповідь начальника ГУ Нацполіції України у Черкаській області Михайла Куратченка:

– Попередити злочин? Що таке, на вашу думку попередження злочину?

Журналіст City news:

– То ми повертаємось до хрестоматії на кшталт «що таке попередити злочин»?

Начальник ГУ Нацполіції України у Черкаській області Михайло Куратченко:

– Ні. Особи були притягнені до кримінальної відповідальності і були вжиті заходи щодо обрання їм запобіжних заходів – тримання під вартою. Двох взяли під варто, а решту двох суд звільнив. У частині того, що ми звертались до суду з клопотаннями про проведення обшуків для попередження злочину, але суд їх відхилив, то мабуть у цьому також винна поліція. Чого судді так зробили – не знаю. Це мої припущення. А щодо того чи мала поліція інформацію про замову вбивства, то ми її не мали.

Журналіст City news:

– Злочинці демонстративно розстріляли особу у самому центрі Черкас, більше того, кулі літали у закладі серед відвідувачів з дітьми. І просто милість Божа, що ні в кого більше не вцілили. Ви не усвідомлюєте рівня суспільної небезпеки дій, вчинених криміналітетом?

У відповідь мовчанка і команда прессекретаря прокуратури області: «наступне запитання».

Журналіст City news:

– Ви готові оприлюднити прізвища суддів, які відхилили клопотання поліції?

Відповідь прокурора Черкаської області Олександра Вороніна:

– Ви можете зайти у судовий реєстр і прізвища суддів побачите самі.

Журналіста City news:

– Чи розглядається версія щодо причетності до вбивства когось із правоохоронців з Черкас?

Начальник ГУ Нацполіції України у Черкаській області Михайло Куратченко:

– На сьогоднішній день, ні.

Запитання журналіста City news:

– Не виключено, що хтось із поліцейських міг коригувати підготовку злочину. Хіба не кидається у очі факт, що злочинці чомусь були добре поінформовані, знали про ситуацію з СБУ?

Прокурор Черкаської області Олександр Воронін:

– А яка ситуація з СБУ?

Журналіст City news:

– Ну, його ж викликали на бесіду в СБУ?

Прокурор Черкаської області Олександр Воронін:

– У нас такої інформації немає. Вас треба допитати у якості свідка.

Журналіст City news:

– Не вірю власним вухам. Це що, погроза?

Прокурор Черкаської області Олександр Воронін:

– Ні. Не погроза.

Недолугий жарт, – подумав я тоді. А дарма. Пан прокурор не жартував.

На третій день після пресконференції на мій мобільний слідчий Слідчого управління ГУ НПУ у Черкаській області Олександр Мазур і запросив на допит у якості свідка по кримінальному провадженню щодо вбивства гр. Козлова.

Повістку-виклик слідчий на мою вимогу виписав вже безпосередньо в управлінні.

Він не приховував, що діє за вказівкою поліцейського керівництва, і  облпрокурора. Бо вони вважають, що з огляду на мої запитання, я «володію інформацією, яка становить інтерес слідства».

Слідчий взяв з мене підписку про «нерозголошення відомостей, які стали відомі під час допиту» і попередив про кримінальну відповідальність за їх розголошення.

І це все на підставі запитань, які я поставив шефу поліції області і облпрокурору?

Не вірю. Впевнений, що це новий спосіб змусити журналістів мовчати, не ставити силовикам незручні запитання, і взагалі не писати «зайвого». Бо силовики, вони на те і силовики, щоб відповідати на слово, силою.

Факти, що суперечать поясненням слідчого

Більшість запитань, які я ставив, вже були оприлюдненні у моїй публікації від 23 вересня (!) «Арамовські» проти «козловських»: у Черкасах почались розстріли. Поліцейському начальству пора у відставку?».

Стаття містила ряд висновків, неприємних для правоохоронних відомств.

Цитую: «…І де взагалі у Черкасах безпечно, якщо привселюдні розстріли кримінальний світ вже влаштовує просто у самісінькому серці міста?…Стрілянина на Хрещатику, гра поліції у мовчанку і вбивство у «Львівській майстерні шоколаду» – це три факти, які наводять на думку про те, що вся правоохоронна система настільки зрослась з криміналом, що вони вже нагадують дві сторони однієї медалі… Вбивство Козлова – це зухвалість кримінального світу і професійна імпотенція поліції. І це – факт. Неспростовний. Чому його не бачить поліція? Чому поліція нічого не знала про розгортання конфлікту, який жваво обговорювали у певних колах?..».

А про стосунки між Козловим та СБУ то це взагалі секрет Полішенеля.

У серпні минулого року Михайла Козлова працівники СБУ перевіряли на причетність до тероризму. При чому це все відбувалось якраз у «Львівській майстерні шоколаду». Входи у кафе тоді заблокували люди зі зброєю у камуфляжах з написом «СБУ». Подію широко освітили ЗМІ.

Саме цей дивний збіг і навів на думку про те, що ідею замаскуватись під СБУ і скоїти замах на Михайла Козлова саме у «Львівській майстерні шоколаду», де його вже затримувала спецслужба, злочинцям могли підказати у правоохоронних відомствах.

Повторюсь, на допит у якості свідка, мене викликали на третій день після пресконференції.

Слідчого не бентежило, що Я НЕ БУВ СВІДКОМ НАПАДУ НА КОЗЛОВА і

відповідно до вимог п.6,ч.2 ст 65 КПК України, журналісти цитую: «Не можуть бути допитані як свідки… про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації».

Що це? Не знання закону чи його свідоме ігнорування? Гр. Воронін і Куратченко, те ж запитання.

Пресконференції передувала вже згадана різка за стилем публікація про кримінальні розбори у Черкасах, яку завдяки «Україні кримінальній», прочитала вся Україна.

Рік тому обласна прокуратура і поліція Черкащини опинились у центрі скандалу з таємничим зникненням величезної партії соняшникового насіння, яку поліція разом з озброєними тітушками вилучила у Журжинцях (на то час – Лисянського р-н).

Про це йдеться у статті “України кримінальної” “Битва за урожай на заповедных землях Черкасщины. Полиция в тандеме с «титушками»?”

Тоді у ході «слідчих дій», як цю операцію назвали шеф поліції і облпрокурор, один з черкаських тітуханів у присутності поліцейського керівництва Лисянського району впритул розстріляв комбайнера з травматичного пістолета. Механізатор вижив. Нападника до відповідальності не притягували.

Допит вже був. Що далі? – Каталажка? Викрадення? “Ескадрони смерті”?

Тож, враховуючи всі вище викладені обставини, факт допиту розцінюю як тиск на журналіста, переслідування за професійну діяльність і перешкоджання журналістській діяльності.

Підписка про нерозголошення, яку з мене взяв слідчий – це також інструмент тиску.

Напевне, це зроблено для того, щоб у подальшому перешкоджати мені висвітлювати тему про замах на Михайла Козлова. Адже дає можливість для маніпуляцій термінами і процесуальними діями. Тобто, звинуватити мене «у розголошенні таємниці слідства» у будь-який момент. І не важливо, чи на справді я щось розголошу чи ні.

Рівень цих з дозволу сказати правоохоронців, очевидний, відтак «пришити» мені кримінал – як два байти переслати. Те, що я на волі, «не моя заслуга а ваше недопрацювання»? Так громадяни Воронін і Куратченко?

Цікаво, що далі? Спецзасоби? Кайданки? Каталажка? Сфальшований вирок? Добре, що в Україні хоч смертну кару скасували. Чи може підуть ще далі? – Викрадення людей і запуск “ескадронів смерті”?

До-речі, вбивць Вадима Комарова досі шукають, типу. А тут ще й ця дурна мода погрожувати журналістам, яка загніздилась на Черкащині.

А от на брифінги вони мене вже не запрошують. І це теж факт. Чи це – «таємниця слідства»? 

Тому, вважаю за необхідне звертатись по захист до НСЖУ і всіх організацій, мета діяльності яких – захист прав журналістів, і в тому числі міжнародних.

Також звернусь до Черкаської обласної ради з проханням розглянути ситуацію, що сталась на сесії, оскільки у 2020 році рішенням депутатів облради мене делеговано до складу поліцейської комісії ГУ НПУ у Черкаській області.  

Прошу ці рядки вже вважати моїм офіційним зверненням.     

Володимир Лимаренко-Полянський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.